Київ – не місто для валіз. Йти його тротуарами з валізою – це знущання над туристами. Оболонські тектоночні плити, біль у ділянці пресу від постійного піднімання валізи на перешкодах щометра.

Читайте також: Місто не для людей: як Київ перетворюється на кам'яні джунглі

Також Київ – не місце для дитячих візочків. Народили – їдьте в село й гуляйте біля дому в садку вишневому коло хати. Адже облаштувати десь зручні з‘їзди – це тільки із примусу, тільки для людей з інвалідністю, нє, не для всіх, нє, старші люди без інвалідності хай ходять цими сходами, хто впав, його проблеми, а он є з‘їзд, за кілометр, хай іде туди.

Київ – не місто для велосипедів. Зробимо велодоріжку, спробуйте тільки до неї доїхати. Київ – це місто машин, бажано позашляховиків. Київ – місто позашляховиків, припаркованих на тротуарі. Пішохід? Твої проблеми.

Читайте також: Як тебе любити, Києве мій?

Київ – місто для політичної реклами й обдертих стін із паперовими оголошеннями, яких ніхто не читає, але всі клеять. Київ – місто реклами, що перекрикує одна одну. І всі кричать одночасно, й усі кричать на вас.

Чого я пишу таке зле, адже в Києві роблять багато чого доброго? 

А я просто пройшлася з валізою. Мені досі болить від цього живіт. І навіть зуби – від скрипу й шаркання її коліщаток.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram