"Якщо в подальшому ми встановимо нульовий рівень толерантності й заборонимо українським артистам, які виступали в Росії або співпрацюють з російськими артистами, то боюся, що ніхто особливо не захоче брати участь у такому конкурсі", – говорить Олександра Кольцова, співачка та членкиня правління Суспільного.

Приблизно те ж саме сьогодні говорять російські музичні критики – незалежно від політичних переконань. Ось навіщо влаштовувати цькування музикантів тільки за те, що вони виступали в Росії та мають інші політичні переконання? Музика не повинна бути пов'язана з політикою! Приблизно те ж говорять самі виконавці – в Росії різні люди живуть! І приблизно те ж говорять численні користувачі соціальних мереж – українські та російські.

Я міг би написати, що Україна перетворюється на країну лицемірів, але це буде брехнею. Україна завжди була країною лицемірів – насамперед ця обставина не давала їй розвиватися й загнала у глухий кут кримінального режиму. Тільки 2014 рік, коли навколо гинули люди та втрачалися території, зробив лицемірство не надто пристойним. Але тепер перший шок уже пройшов, та й війни справжньої немає – так, заморожений конфлікт. І велика частина українського суспільства повертається до своєї сутності.

Читайте також: Скандал із нацвідбором на "Євробачення": чому він був визначений наперед і хто винен. ВІДЕО

Я не хочу зараз обговорювати історію з національним відбором на пісенний фестиваль. Зрозуміло ж, що вся ця історія, від першого до останнього рішення, – ганьба й ніякою інакшою не видаєтьчя, щоб там хто не думав. І в цій історії огидний вигляд мають усі – й ті, хто заздалегідь не подумав про умови конкурсу, й ті, хто вважає, що можна виступати у ворожій країні й водночас представляти свою, й ті, хто за це лицемірство голосує, й ті, хто не дає поїхати на фестиваль переможниці голосування. Все це просто жахливо. Але проблема ж не в "Євробаченні".

Історія з "Євробаченням" – це просто один із симптомів хвороби лицемірства, хвороби байдужості до власної країни та її майбутнього. Тому що насправді всім є зрозумілою ситуація. Всі знають, що виступати в Росії аморально, що переконувати цілий світ і самих росіян, що вони можуть убивати й калічити, а ми утремося й далі бабло зароблятимемо аморально, що посилання на державу, яка "продовжує торгувати, а нам чому не можна" це – брехня хоча б уже тому, що навіть якщо ти – громадянин аморальної держави, це ніяк не виправдовує твоєї особистої ницості. Але всім абсолютно все одно. Всім – по цимбалах.

І не тільки через гроші, хоча гроші, звичайно, головне. А ще й через байдужість до власної держави, через це вічне "Україна окремо, а я окремо". Адже те, що естрадні виконавці хочуть представити Україну – це теж брехня. Вони просто хочуть використати Україну для виступу на престижному фестивалі, й це важливо їм рівно настільки, наскільки допомагає кар'єрі та прибуткам. Крапка. А торік український виконавець представляв Білорусь. А наступного року – якщо так вирішать у Кремлі – якийсь українець представить Росію. Какая разница?

Читайте також: Простий, банальний і водночас найвищий результат Майдану

І ось це "какая разница" ми все частіше й частіше найближчими роками чутимемо з усіх боків. І не тільки щодо "Євробачення". Просто не морочте нам голову зі своєю державою, не заважайте нам жити. Ми хочемо їздити туди, куди нам хочеться, говорити зручним "язиком", а не вашою мовою, ми хочемо, щоб ви від нас відчепилися. З огляду на те, що зараз у доросле життя входить покоління, яке виховували в епоху Януковича, ці настрої тільки посилюватимуться. Й масова підтримка телевізійного коміка на виборах – теж симптом посилення цих настроїв, симптом ймовірної перемоги лицемірних міщан над громадянами.

Українцям приємно думати, що впродовж століть вони не мали державності просто тому, що заважали інші народи, а вони боролися і програвали. Так ось тепер можете переконатися, що це не зовсім так. Держави не було саме тому, що кількість байдужих лицемірів завжди перевищувала кількість громадян. І якщо так станеться цього разу теж – не варто потім звинувачувати Путіна, Росію, байдужий Захід і метеоритний дощ в тому, що Україна кудись поділася.

Звинувачувати потрібно самих себе.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram