Багато хто на Facebook говорить про катастрофічність евентуального президентства Зеленського, але мало хто говорить про позитиви. А головних позитивів, як на мене, два.

1. Пам'ятаючи про роль Коломойського в перші місяці війни, ми десь усередині себе сподіваємося (уповаємо), що якоюсь частиною своєї комерсантської душі він, якщо й падлюка на цім світі, то явно не остання. Не Медведчук. Не Бойко. Не Фірташ. Не Рабинович. Можна згадати сотні останніших за нього падлюк. Зізнайтеся, якщо не мені, то принаймні собі, що цей реванш не до кінця реваншистський, не той, що його накликали всі останні роки. Так, він гівняний, цей реванш, але не катастрофічний. Він гібридний, як і все в цьому світі. Не тільки для нас, до речі, але й, наприклад, для Росії. Ну, бо насправді ніхто не знає, якою, наприклад, буде політика Коломойського у стосунках з Кремлем після всього, що сталося за останні роки. Хто точно знає, киньте в мене камінь, будь ласка.

Читайте також: Зеленський – пішак Коломойського: залізні аргументи

2. Українські люди, які ненавидять будь-яку владу, наступного ж дня зненавидять і його. По-справжньому, всією силою свого серця. Ну, бо для них особисто знову, вже вкотре, нічого посутньо не зміниться. Ніхто не прийде і нічого їм не принесе, не дасть, не подарує. Вони ж цього чекають, як завжди. І, як завжди, цього не отримають. А якщо щось і отримають, то або не всі, або мало, або зовсім не те, на що сподівалися. Вам щось колись дарував Коломойський? То чому Зеленський має бути винятком? А отже, разом з ним вони зненавидять і всі цінності, які він уособлює. А які вони, ці цінності? По-перше, пострадянський телевізійний гумор і взагалі телевізор як носій. Неминучий крах Зеленського – це неминучий крах усього масиву російськомовної телевізійної недокультури. Це вже дуже багато. По-друге, люди перехворіють уже, нарешті, голим популізмом і перестануть сподіватися на чортиків з табакерки. По-третє, невідомо, чи він досидить всю каденцію. Всіляке може статися.

Не те, щоб я до кінця змирився зі сценарієм "Зеленський перемагає будь-кого у другому турі". Я просто не поділяю алярмістських зойків про те, що всім нам треба буде кудись з України тікати. Невже, якщо ви не втекли за влади Януковича (коротка пам'ять, розумію, але згадайте, що гірше і безпросвітніше, ніж за його правління, в Україні не бувало), то доведеться тікати за влади Коломойського?

Читайте також: Фурса: Случай с Зеленским – это огромный самообман

І, врешті-решт, не забувайте, що народ у суті своїй – мудрий. Тобто, загалом він дурний, але його вибір, як правило, мудрий. Запитайте у свого внутрішнього таксиста чи внутрішньої перукарки. Вам із ними жити до кінця. Тож хай поцарюють.

Уявіть, що ми вибрали президентом героя мультфільму чи анекдота. Нам треба пройти це випробування і озброїтися цинізмом. Це наш "чорний лебідь". І це не найгірший "чорний лебідь" – зізнайтеся, нарешті, в цьому самим собі. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram