Про любов... до батьківщини. "Патріотичний" – риса, яка для багатьох служить виправданням низької якості твору (фільму, пісні, книги). Ми так тішимося появі нового українського продукту, що вважаємо антиукраїнськими будь-які спроби побачити його відверто слабкі сторони.

Читайте також: Факт, про який свідчить несподіваний касовий успіх розкритикованих "Крутів"

Розумію звідки це походить – коли не було України (а її як чинника, що системно підтримував українське не було ще довго після 1991-го), будь-який публічний прояв любові до неї сам по собі був викликом. Тож за цю відвагу митцеві можна було пробачити художні хиби.

Але зараз патріотизм не вимагає сили плисти проти течії, більш того – його можна назвати конформітським. Державні ресурси спрямовуються насамперед на висвітлення патріотичних тем. Тож прикривати ними низький мистецький рівень – аморально.

Читайте також: Патріотичне виховання: єдиного рецепту немає

Патріотизм – це про святе: про любов до рідної землі. Тому вимоги до "використання" наших високих почуттів мають бути не меншими, а навіть більшими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram