Я тримаю перед собою порівняльну таблицю проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України". Передали його мені анонімні джерела, й це той законопроект, який, за чутками, хочуть винести одночасно із законопроектом про мову й "обміняти", умовно кажучи, голоси одного законопроекту на голоси для іншого. Законопроект іще немає номера, але подейкують, що він його дуже швидко отримає та швидко буде виставлений на голосування, якщо в Раді складеться "сприятлива атмосфера". Сподіваюся, після сьогоднішньої публікації цього не станеться.

Хочу насамперед зупинитися на нових пунктах, які пропонується ввести до законодавства, і які вразили мене найбільше.

По-перше, в новому п. 1 ст. 18-1. ЗУ "Про телекомунікації" передбачається створення "Єдиного реєстру виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій". Умовно кажучи, ми отримаємо свій реєстр від власного "Укркомнагляду" з інформацією про всі домени та сайти, які будуть визнані як такі, що містять заборонену інформацію.

Цікаво зауважити, що створення та ведення Реєстру, згідно із пунктом 3 цієї статті, здійснюватиме Міністерство юстиції України. Ні Комітет зі свободи слова чи окрема комісія при Комітеті, ні Міністерство інформаційної політики, навіть ні СБУ чи якийсь колегіальний органо. Ні, Міністерство юстиції!

Окремо "надихає" доданий п. 4-1 до ст. 39 цього законопроекту:

"Суб'єкти господарювання [...] зобов'язані за власні кошти закуповувати та встановлювати [...] технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним ДССЗЗІ України за погодженням з СБУ, необхідні для обмеження доступу до інформаційних ресурсів...".

Тут у нас з'являється одразу два проблемні складники. Перший – можливий корупційний. Адже встановлення за власні кошти (!) спеціальних технічних засобів, які відповідають вимогам, призначеним ДССЗЗІ та погодженим з СБУ, дає одразу двом відомствам обрати конкретного постачальника цих пристроїв. По-друге виникає також загроза свободі, оскільки з'являється можливість використовувати ці пристрої не тільки для обмеження доступу, а й, наприклад, у ролі засобів контролю всіх провайдерів, які їх встановлять. Окрім того, ці технічні засоби обслуговуватимуть окремі люди, наприклад, із СБУ чи ДССЗЗІ. Що саме ці техзасоби контролюватимуть, можемо тільки здогадуватися.

Читайте також: Урядова атака на інформаційний простір

Що ж загрожує при порушенні вимог запропонованого законопроекту?

П. 3 ст. 75: "Недопущення [...] до місць провадження діяльності оператора, провайдера телекомунікацій або об'єктів [...] або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням..." – одразу ж передбачає штраф у розмірі 0,3% від доходу, отриманого за попередній календарний рік. За повторне порушення – 1% від цього доходу. Крім того, цей штраф списується автоматично, через виконавчу службу. Тобто навіть якщо його було накладено, наприклад, неправильно, і через суд провайдер доведе, що перевіряльні органи прийшли за іншою адресою, а він був на місці, то судитимуться вони, напевно, довго, бо рахунки вже будуть радше за все арештовані, а штрафи – списані автоматично.

Ну й особливо мені "сподобалися" запропоновані правки до Кримінального Кодексу України.

П. 1 ст. 96-13 ККУ: "Підставами для застосування судом заходів щодо обмеження доступу до визначеного інформаційного ресурсу [...] та видалення з нього інформації є поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, яка безпосередньо загрожує інтересам національної безпеки, територіальної цілісності, громадському порядку, може призвести до заворушень чи злочинів, загрожує здоров'ю населення, розголошує інформацію, одержану конфіденційно..."

Тобто стануть абсолютно неможливі не тільки майбутні "Майдани", а ймовірно й опозиційні акції взагалі. Що тут іще цікаво: тепер усі джерела, які конфіденційно надають інформацію, наприклад, "Схемам" чи ресурсу "Наші гроші", порушуватимуть тим самим цей закон. "Схеми" й "Наші гроші" радше за все будуть заблоковані, а можливо, навіть Facebook та Youtube, якщо вони не видалять повідомлення від "Наших грошей" і "Схем", якщо в них була "інформація, отримана конфіденційно"

Зміни пропонуються і до ст. 145 та 148-2 КУпАП, передбачаючи додаткове накладання штрафу на посадових осіб підприємств до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. А при повторному порушенні протягом року – до 900 неоподаткованих мінімумів. Тобто, крім штрафу, на підприємство буде ще штраф на посадових осіб. А значить, усі оператори будуть змушені співпрацювати, щоб уникнути штрафів підприємства й особистих.

Зміни в п. 10 ст. 131 КПКУ дають змогу заблокувати сайт просто одразу після порушення справи. Тобто не сподобалися, наприклад, панові Пашинському матеріали в "Новом времени" – їх можна буде просто заблокувати одразу після порушення справи. І те саме стосуватиметься всіх інших сайтів.

Крім того, в ст. 213-1 КПКУ пропонується додати пункти про те, що з попереднім попередженням медіаресурс може бути заблокований строком до двох місяців. Попередження видається електронною поштою, на адресу, вказану власником ресурсу. Якщо ж власник не оприлюднив своїх контактних даних на відповідному сервісі – то блокування доступу можливе навіть без його відома. І навіть якщо відповідальна особа буде відсутня на судовому засіданні – це також не перешкоджатиме розгляду клопотання.

Читайте також: Захистити інформаційний простір: європейські методи замість російських

Своєю чергою суд має право слухати будь-якого свідка чи досліджувати будь-який матеріал. Тобто будь-яка громадська кишенькова організація або будь який громадянин зможе поскаржитися на будь-який канал, наприклад, на "1+1" та пана Дубінського – й це означатиме, що можна буде за словами цього свідка заблокувати сайт.

Також новий п. 5 ст. 213-5 КПКУ дає можливість повторних звернень будь-якої особи навіть у разі відмови суддею чи судом у застосуванні тимчасового дозволу до ресурсу. Тобто вони можуть так мучити одного й того ж самого суддю декілька разів своїми клопотаннями, доки різними методами не примусять його зробити потрібні речі.

Цікавий п. 4 ст. 213-6 КПКУ з уточненням, що обмеження доступу до ресурсів, розміщених за межами України, забезпечуватиме СБУ. Тобто всіма зареєстрованими закордонними ЗМІ буде займатися СБУ.

Також досить розумно пропонується додати п. 17 ст. 25 до ЗУ "Про СБУ": "Забезпечувати за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, тимчасове обмеження та обмеження доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій, а також іншими суб'єктами господарювання на виконання вимог частини 4-1 статті 39 Закону України "Про телекомунікації" (тієї нової статті, яку вони розробляють).

На завершення хочу додати, що цей законопроект навіть гірший, ніж №6688. Зі мною в цьому згодні фахівці з кібербезпеки та телекомунікаційники. І я впевнена, що ні через Комітет зі свободи слова, ні через Комітет з питань інформатизації та зв'язку Верховної Ради цей законопроект не пройде, але, наскільки я знаю, його й не будуть через них вести. Його вестимуть, як завжди, через Комітет з національної безпеки і оборони.

Закликаю всіх депутатів не голосувати за цей законопроект, громадські та медійні організації – звернути увагу на нього й вимагати від своїх депутатів-мажоритарників бойкотувати навіть внесення цього законопроекту на порядок денний.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram