Протягом виборчої кампанії від багатьох кандидатів у президенти можна почути одну й ту саму фразу: "У НАТО та ЄС нас не чекають". Вражає, що її щоразу висловлюють от саме в такому формулюванні, як стійкий штамп, майже як ідіому. Це формулювання лунає, починаючи з президентства Віктора Ющенка, й абсолютно не варіюється. А отже, хтось є його автором, хтось ужив його вперше.

Звернімо увагу на одну особливість: таке формулювання ніби є остаточним, ніби не потребує аргументування, ніби ним усе сказано – хоча насправді воно нічого не роз'яснює. А ще звернімо увагу: насправді воно є беззмістовним. Словесною булькою. Бо що означає "не чекають", як мали би "чекати"? Вмовляти Україну вступити зі слізьми на очах? Мовляв, жити без України не можемо?

Читайте також: Парадоксальна перешкода на шляху України до НАТО

От уявіть: ви збираєтеся вступити до вишу. Але ж там вас не чекають — навіть узагалі не знають про факт вашого існування! То ви не будете й намагатися? А чи добре підготуєтеся, складете ЗНО й подасте документи на конкурс? "Не чекають" зовсім не означає "не візьмуть" – треба просто відповідати певним вимогам, щоби взяли.

У ЄС та НАТО жодного разу не заявляли, що не приймуть Україну ніколи й нізащо. Що Україна сьогодні не відповідає рівню вимог для вступу — так, заявляли, але і з цього й в Україні ніхто не робить секрету.

Але звідки ростуть ноги в тези про буцімто "не чекають"? Звернімо увагу, що вона є дуже співзвучною одному з постулатів російської пропаганди. Російська пропаганда засуджує Захід за те, що він буцімто обіцяв Горбачову, що не стане втягувати посткомуністичні країни Східної Європи до НАТО та ЄС (це неправда, такої обіцянки ніхто не давав) – а сам узяв, клятий, і втягнув. Порушив, мовляв, обіцянку. "Не треба було їх відпускати", – каже російська пропаганда. Чим визнає: СРСР силоміць утримував країни Східної Європи у РЕВ та Варшавському договорі.

Російська пропаганда навіює, що буцімто й НАТО та ЄС утримують у своєму складі країни Східної Європи мало не силоміць. А п'ятнадцять років тому силоміць їх утягнули, проти їхньої волі — тож тепер поляки, словаки, чехи, угорці й далі за списком страждають, бідолашні, під натівсько-євросоюзівським ярмом.

Читайте також: Україна й НАТО: ми самотужки викопали собі яму

Російська пропаганда розглядає НАТО та ЄС не як добровільні об'єднання країн, близьких за цінностями й світоглядом, а як сферу впливу США, створену й утримувану силоміць. Розглядає НАТО та ЄС у тій системі координат, до якої вона сама тільки й звикла в міжнародних відносинах, і яку вважає за єдино можливу.

У російсько-пропагандистській системі координат ініціатива вступу тієї чи іншої країни до НАТО та ЄС належить не цій країні, а НАТО та ЄС. А самі країни, що вступають, є безправними об'єктами, а не суб'єктами. От саме в цій системі координат тільки й набуває хоч якогось змісту вислів "Україну там не чекають".

А наші кандидати у президенти один за одним тупо повторюють російський пропагандистський штамп. Чим і розкривають свій справжній світогляд.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram