Нинішня редакція законопроекту не має гарантії на прийняття. Значно збільшило би шанси на позитивний результат пом’якшення чи скасування кількох контраверсійних норм. До прикладу, обов’язок друкувати додатковий наклад російськомовним ЗМІ та видавцям книг.

Читайте також: Сумно, що в дитсадках та школах Києва діти здебільшого спілкуються між собою російською – журналістка

До конфліктів може привести норма про мову публічних заходів, яка поширюється не лише на державні заходи, але і комерційні та приватні. Недостатньо чітко описано застосування мови у робочому спілкуванні на приватних підприємствах.

Створення двох додаткових органів влади – Нацкомісії та Секрератіату Уповноваженого – також викликає заперечення в часи суспільного запиту на скорочення держапарату. Передача функцій діючим міністерствам і агентствам була би більш економною.

Проте всім сторонам потрібен не закон, а скандал. Автори не бажають іти на компроміси і готують заяви про наступ реваншистів. Опоненти з радістю завалять законопроект і відзвітують своїм виборцям про захист їх культурних інтересів.

Завтра будуть обговорювати лише назву і пафос, але не зміст і технічні деталі. Диму додадуть вуличні акції, які вже плануються.

Читайте також: Дев’ять "золотих" правил успішного вивчення української мови

Замість унормування застосування державної мови у нас буде третій тур виборів. З тим же результатом.

Про довіру до Верховної Ради, яка за два місяці імітації обговорення не провела реальні дебати про поправки можна не говорити.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram