Бажання новообраного президента якомога швидше отримати повноваження й розігнати Верховну Раду є зрозумілим і логічним, але лише в короткостроковій перспективі.

Читайте також: Помилка, яка дорого коштуватиме Зеленському

Так, теоретично можна завести доволі велику фракцію в новий парламент на хвилі післявиборчого хайпу й завдяки незнищенній вірі українського народу в невідоме. А що далі? Кого ми побачимо в Раді, крім химерної поки що партії "Слуга народу"?

Тридцять три окремих кремлівських колони з Медведчуком на білому коні? Смішка та його конгломерат ветеранів КДБ? Ображених БППшників у мікроскопічній кількості?

Читайте також: Дорогу до президентового всевладдя відкрито. Що далі?

Із ким там домовлятися? І де гарантія, що наступний парламент підтримуватиме президента, а не влаштує саботаж його ініціатив по повній програмі з імпічментом й остаточним реваншем у фіналі?

Будь-яка спроба розпилити владу з проросійськими силами неминуче призведе до збільшення їхнього рейтингу й анігіляції власного. Це потрібно розуміти. Як і те, що рейтинги не вічні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram