На здоров’я людини в основному впливають такі фактори, як спосіб життя і харчування (50%), біологічні чинники (20%), стан навколишнього середовища (20%), медична допомога (до 10%).

Сотнями шкідливих складових всіх цих факторів і чинників та їх усуненням займалася Державна санітарно-епідеміологічна служба України до її ліквідації, що стартувала в 2011 році.

У цій статті я хотів би зупинитися на якості харчування населення, котра займає левову частку впливу на здоров’я. Неякісні продукти створюють загрозу здоров’ю, життю і працездатності людини чи здоров’ю майбутніх поколінь. Тому серед десятків напрямків роботи Держсанепідслужби до 2012 року гігієна харчування займала вагоме місце, і профілактична робота давала суттєвий внесок в утримання санепідблагополуччя населення на належному рівні.

Читайте також: Корисна звичка, або Поради тим, хто не любить овочі

Держсанепідслужба України проводила величезну багаторічну і системну роботу з профілактики захворювань, харчових отруєнь та спалахів. Обмежувалися асортименти продукції порушникам законодавства, відсторонювалися від роботи недоброчесні особи, проводилась гігієнічна підготовка всіх працівників харчової сфери, здійснювалась значна санітарно-освітня робота серед населення через радіо, телебачення, пресу, інтернет. Лікарями-гігієністами регулярно проводились науково-практичні конференції, видавались санбюлетені, населення інформувалось про небезпеки і ризики для здоров’я. Порушники законодавства притягались до відповідальності, нестандартна продукція знімалась з реалізації, винні особи штрафувалися, призупинялась експлуатація підприємств, які систематично порушували законодавство, а матеріали передавалися в правоохоронні органи.

Читайте також: Какой завтрак полезнее всего – рекомендации диетолога

Однак системний контроль якості продукції викликав постійний спротив виробників та реалізаторів, насамперед серед близького до влади великого бізнесу. Певним чином вплинули і зовнішні фактори (наприклад, «сирна війна», заборона українських цукерок «Roshen» головним державним санітарним лікарем Росії тощо). Спочатку у 2012 році Урядом було ініційовано масштабне скорочення у службі через «тиск на бізнес», згодом їй було заборонено проводити планові та позапланові перевірки. Зрештою Державна санепідслужба України була ліквідована як така, а її функції, всупереч діючому закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», були частково передані різним відомствам. Так, функції у сферах безпечності та якості харчових продуктів, санітарного та епідемічного благополуччя населення були передані Держпродспоживслужбі, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра аграрної політики та продовольства.

Що відбувається зараз у цій сфері?

На сайті Держпродспоживслужби України знаходимо офіційні дані за 2018 рік про проведення 86745 досліджень харчових продуктів, з яких 2158 випадків невідповідності (2,48%). Враховуючи показники нестандартної продукції, що подавалась і подається населенню «з поля до столу», порівняємо і оцінимо профілактичну роботу колись і тепер:

Різниця у об’ємах роботи і масштабах дієвості Держсанепідслужби та Держпродспоживслужби, як видно із наведених таблиці та графіку, разюча. Проте йдеться не про якість виконання службами своїх функцій, адже як ці функції самі по собі, так і структура, нормативно-правова база та інституційні обмеження діяльності двох установ зовсім різні і невзаємозамінні. Повноцінної заміни Держсанепідслужби та її багаторівневої діяльності сьогодні в Україні просто немає, через що напряму страждають споживачі – населення країни.

Які об’єми харчових продуктів ми споживаємо?

Виходячи із сумарних 644,4 кг основних продуктів на одного жителя, українці щорічно споживають, як мінімум, 27313,54 млн. кг. продуктів, з яких 677,38 млн кг (2,48%) не відповідають вимогам безпеки. Ці колосальні обсяги неякісної продукції, яка підлягає утилізації, через брак належного, незалежного від виробників, державного контролю продаються населенню за першокласною ціною і руйнують здоров’я народу. Ринок неякісної продукції можна оцінити в мільярди гривень.

Якість продуктів харчування – тільки один із аспектів діяльності знищеної служби. Не варто забувати і про контроль за якістю води, ґрунтів, повітря, за дотриманням хімічної, токсикологічної, радіаційної та біологічної безпеки. Профілактика захворювань матері і дитини, дітей і підлітків, нагляд за виробничою санітарією, епідеміологічні функції служби в цілому спрофановані та в сучасних умовах викликають серйозне занепокоєння. Як наслідок, відзначається зростання захворюваності населення, додаткові прибутки отримують фармацевтичні компанії, а держава і її громадяни несуть збитки.

Стає зрозумілим, що в угоду комерційним інтересам певних кіл, зневаживши безпекові питання держави, політики бездумно знищили Державну санепідслужбу країни та профілактику захворювань як таку. Профілактика не приносить вигоди жодному приватному суб’єкту – це безпосередня функція держави. Відтак очевидно, що новому президенту та парламенту необхідно по-новому подивитися на профілактику та безпекові питання, відновити незалежний державний нагляд за охороною здоров’я населення у всіх сферах, адже без здорових людей апріорі не буде успішної держави.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram