Як телевізійник Зеленський мав цілковиту рацію, коли не хотів суміщення дати своєї інавгурації із днем виходу останньої серії популярного серіалу "Гра престолів".

Тому що сьогодні у світі обговорюватимуть саме фінал телевізійного видовища, а зовсім не інавгурацію керівника однієї з найбідніших і найсуперечливіших країн європейського сходу. Жодні "фішечки" не дозволять зірці "Слуги народу" конкурувати із Джоном Сноу, навіть у новій ролі всенародно обраного президента України.

Читайте також: Назустріч епосі бідності: Зеленський зробив перший крок у прірву

І це, звичайно ж, не зовсім правильний підхід. Тому що якщо в них "Гра престолів" закінчується, то в нас – тільки починається. Українці сьогодні перетворюються навіть не на глядачів, а на учасників найцікавішого політичного експерименту в нашому столітті – коли людині, яка ніколи не цікавилася політикою і не займалася державним управлінням, довіряють долі мільйонів людей. І не в телевізійному серіалі, а по-справжньому.

Як і на початку "Гри престолів", ми не знаємо про розвиток сюжету практично нічого. Взагалі нічого. Що збирається робити новий президент? Яким буде його оточення? Який олігархічний клан переможе в боротьбі за впливи на рішення голови держави? Чи розпустить Зеленський парламент? Якими будуть результати парламентських виборів – позачергових або чергових? Хто обійматиме ключові посади в країні? Як складатимуться взаємини України з її головним союзником – Сполученими Штатами? Що Зеленський збирається робити для припинення конфлікту на Донбасі? Що буде із соціальною політикою держави? Знизять тарифи? Оголосять дефолт? Що взагалі буде?

Читайте також: В інавгураційній промові Зеленський схибив із цитатою Рейґана

Про це сьогодні не знає практично ніхто з учасників української "Гри престолів". Більш того – про це сьогодні не знає навіть сам Зеленський, він також заручник ситуації, як і мільйони людей, які за нього проголосували. І в цьому сенсі він дійсно нагадує Джона Сноу – із тією лише різницею, що виконавець ролі Сноу Кіт Герінґтон, як утім і виконавець ролі незгарбного президента Голобородька Зеленський, могли завжди переписати невдалий дубль, а якщо щось зовсім не виходило – підправити у сценарії.

А у президента Зеленського такої змоги не буде. Кожна помилка президента країни, яка воює, яка залежить від іноземних кредитів і є ареною олігархічних сутичок, – це кров, смерть і сльози. Це нова бідність і нові втрачені території, нові біженці й нові розчарування. Так, напевно, й серед нас будуть люди, для яких те, що відбувається,  нічим не відрізняється від кінофільму – олігархи, які отримають повний доступ до решти ресурсів країни, політики, які вже зрозуміли, що потрібно змагатися в популістських ініціативах, просто пройдисвіти, які намагатимуться бути ближчими до нової влади та грошових потоків.

Але для всіх інших, для України це буде аж ніяк не кіно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram