На президентських виборах у березні 2018 року Володимир Путін отримав 72% голосів виборців. 25 травня Всеросійський центр вивчення громадської думки повідомив про падіння рейтингу довіри президентові Путіну до історичного мінімуму – до 31,7%. Що ж сталося з популярністю авторитарного правителя?

Адже Крим досі російський, Кремль протистоїть Заходові й демонструє громадянам, що Росія – велика держава. Телебачення як і раніше контролюється державою і верзе дурниці про велич Путіна та його режиму. А громадяни не дуже задоволені.

Читайте також: Казарін: За пароксизм народної любові Зеленський заплатить майбутнім країни

Секрет є простим. Путін – класичний політик-популіст, саме завдяки цьому сім'ї Єльцина й олігархам 2000 року вдалося привести мало кому відомого чиновника на посаду президента Росії. Однак популістова популярність пов'язана насамперед із його готовністю годувати патерналістський люмпенізований електорат. Не буде ковбаси – не буде любові.

Путінові просто пощастило зі стрімким зростанням нафтових котирувань – якби їх не було, ми насилу згадували би сьогодні ім'я Єльцинового наступника, а Росією вже давно керував би зовсім інший політик. І не обов'язково, що один і той самий. Але нафта зросла в ціні, чиновники будували собі розкішні палаци й ділилися доходами з люмпеном. Крим і Донбас були всього лише приємним бонусом – адже тим, хто нічим реально не зайнятий, приємно усвідомлювати ще й власну велич.

Але тепер, коли доходи росіян щодня ​​падають – і падатимуть аж до остаточного краху сусідньої держави – Путінова популярність тане на очах. Нікому більше не цікаві ані Крим, ані Донбас, ані Грузія, ані інші дурниці путінського режиму. Всім потрібна "халява". А її немає. Значить, такий Путін росіянам не потрібен.

Читайте також: Три варіанти для Зеленського: високий рейтинг швидко втратить у кожному разі

Але я думаю не про Путіна – адже криза в Росії є неминучою і закладена в саму структуру державності сусідньої країни. Я думаю про людину, яка кілька тижнів тому перемогла на українських президентських виборах із "путінським" результатом. Чи розуміє Володимир Зеленський, що його електорат і електорат Володимира Путіна – це один і той самий електорат. Так, прихильникам нового президента буде приємно, якщо він кого-небудь посадить і говоритиме про нові обличчя та боротьбу з корупцією, якщо він переїде до нового офісу й хамитиме парламентові. Але головне, що об'єднує всіх цих людей – ковбаса. Тобто стрімке підвищення рівня життя.

Зеленський може відмовитися від співпраці з МВФ, аби створити подобу соціальних преференцій – але це призведе до зубожіння його електорату. Зеленський може продовжити співпрацю з МВФ – але це призведе до невдоволення його електорату. Ще Зеленський може відкрити нафтове родовище де-небудь у Полтавській області, розплатитися з боргами, підвищити українцям зарплати та пенсії, створити клас споживачів державної ренти. Тобто зробити все, що зробив Путін. Але це тільки якщо родовище буде відкрито. Без родовища нового президента очікує тільки стрімке падіння рейтингу, розчарування електорату, крах надій, втрата влади.

Якщо Зеленський, його прихильники й шанувальники не вірять у такий прогноз, нехай вони уважно ознайомляться з путінської соціологією. У всіх популістів цього світу одна доля. Їхні режими або руйнуються, або стають жорстокими диктатурами.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram