Минулого разу я писав про шість тактик політичної війни, спільних для Росії та Китаю, а також про три тактики, які наразі застосовує тільки режим у Пекіні. Тепер розгляньмо 11 тактик, які застосовує лише Кремль. пише для "Тижня" Едвард Лукас

Перша: антисоціальна поведінка, що може призвести до заворушень. Нову загрозу становить відкрита та прихована підтримка російськими спецслужбами угруповань, що приваблюють молодих відлюдьків, яким нічим зайнятися, здебільшого чоловіків. Зокрема, це антикримінальні активісти, клуби бойових мистецтв і банди байкерів. Тривожно, що мета такої діяльності досі незрозуміла.

Друга: аутсорсинґова війна. Приватні збройні формування, як-от "ЧВК Вагнера", забезпечують повноцінний арсенал диктаторам у скруті – від кібер­атак до звичайної кінетичної зброї. Клієнт оплачує послуги, надаючи природні ресурси або йдучи на поступки, а також наділяючи Кремль дипломатичною підтримкою.

Третя: економічні санкції, як-от заборона на імпорт та обмеження на експорт і транзит. Я розрізняю цю тактику й підвищення тарифів, що практикують у нинішній торговельній війні США та Китаю. Мета росіян – скористатися економічною скрутою, щоб чинити політичний тиск як покарання за певну політичну позицію.

Читайте також: Нова російська зброя: чотири небезпеки, яких слід остерігатися

Четверта: приховані інформаційні операції, як-от хакерські атаки й витік інформації, що були використані на президентських виборах у США та Франції. Технічно вони нескладні, але потребують глибокого розуміння ЗМІ та політичних систем країни-жертви. Наразі це спеціалізація саме Росії, а не Китаю.

П’ята: історія як зброя. Піднебесна поширює побрехеньки про свою історію, а от Росія спеціалізується на псуванні репутації країн (скажімо, називає їх нацистами за опір радянській агресії чи окупації). У такий спосіб ще й відвертається увага від жертв Кремля.

Шоста: маніпулювання міжнародною та місцевими правовими системами. Росія використовує проти своїх критиків "червоні циркуляри" Інтерполу, позови про наклепи та дошкульну судову тяганину. Китай випробовував lawfare (чи то пак правовійну) в менших масштабах, зокрема в Австралії. А от для Кремля це потужна зброя. Тут мета не перемога, а стримування. Російські позивачі легко викидають по кілька мільйонів на юридичні послуги. Тоді як для західних ЗМІ, аналітичних центрів, науковців та активістів величезні рахунки на захист у суді – непомірні витрати. Тож для Кремля їхнє мовчання – справжнє золото.

Сьома: підривання соціальних норм, довіри громадськості та державних інституцій, насамперед за допомогою нігілістичної пропаганди таких засобів масової інформації, як RT і Sputnik. Послання просте й украй згубне: нікому не довіряти.

Читайте також: Дві справжні мети російських погроз гонкою озброєнь

Восьма: перебої в постачанні енергоресурсів, зокрема природного газу. Китай не експортує їх (щоправда, використовує дещо схожий підхід до експорту рідкоземельних елементів). Радянська інфраструктура, яку Росія отримала у спадок, зробила її майже монопольним постачальником у більшість країн колишньої імперії. Однак унаслідок легковажного застосування ця зброя притупилася. Енергетична система Європи стала диверсифікованішою та витривалішою.

Дев’ята: експлуатація релігійних настроїв, особливо серед православних. Китаю нічого запропонувати на цьому фронті. Щоправда, проголошення автокефалії української церкви засвідчило, що росіяни перегнули палицю.

Десята: експлуатація економічних, етнічних, мовних, регіональних, релігійних, соціальних та інших розколів. Це основа основ російського підходу. Китайська тактика "поділяй і володарюй" зосереджена на зовнішніх альянсах. Мета проста: слабкій країні, що потерпає від внутрішньої напруженості, бракує часу й енергії на безпеку.

Нарешті, одинадцята: фінансова зброя. Нагнітання паніки, як-от масове зняття грошей із банківських рахунків, а також використання фінансових ринків, щоб покарати або винагородити політичних діячів. Російські організації й агентства майстерно експлуатують позицію країни на ринках облігацій і сировини для інсайдерської торгівлі: змінюють ціну й самі ж одразу користаються цією зміною.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram