Полонені як товар: кілька слів про болючу та брудну тему – про заручників

На початку війни на Сході України, яку Росія розпочала 2014 року, ситуація зі звільненням полонених значно відрізнялася від нинішньої.

Командири та рядові бійці можуть розказати багато випадків, коли полонених звільняли, обмінюючи на сепарів, без втручання вищого керівництва: завдяки прямим контактам із очільниками бандформувань. На той час цей процес не був структурованим і політизиваним, кожен вирішував це питання на власний розсуд.

Приблизно в той час почали з'являтись і "професійні" перемовники, які здебільшого здійснювали не обмін, а викуп полонених бійців, перетворюючи заручників на "живий товар".

Читайте також: Марні сподівання Зеленського: домовитися з Путіним не вийде

Вже тоді, в далекому 2014-му, до нас у "Народний тил" приходили батьки та побратими бранців і розповідали шалені історії: про те, як вимінювали полонених на цигарки, про те, як "професіонали", отримавши гроші від родичів, просто "зникали" з ними... Тьма болю, горя, крові, бруду та... грошей.

Саме тоді я й вирішив: попри всі мольби родичів, я категоично відмовився брати участь у цьому процессі. Адже, досліджуючи війни в Чечні, я багато читав і дивився відео про жахи "торгівлі людьми"...

Приблизно в середині 2015-го року росіяни почали процес звільнення/обміну заганяти під свій контроль, усуваючи від нього "польових командирів" (декого навіть доводилося фізично знищувати). І звідтоді наші бранці перетворились на складник "політичного процесу".

Доходило до того, що росіяни ставили "господарські вимоги": якщо хочете звільнити – дайте електроенергію, ввімкніть воду, відведіть свої підрозділи...

Сьогодні ми є свідками піку цинічного використання полонених у ролі "політичного товару".

Читайте також: Що означає повернення Кучми в Мінську групу

По сто разів на добу з певних ЗМІ лунають тези: "лише Віктор Медведчук здатен звільнити наших хлопців", "Київ нічого не робить для звільнення, а от Медведчук...", "тільки Медведчук звільнив більше 400 наших полонених"...

Це не що інше як брудна та цинічна політика – використання заручників задля просування кума Путіна в політичному просторі України!

І зараз, коли команда Зеленського заявила про недоцільність долучення Медведчука до переговорів в Мінську (дякую за принциповість!), команда КУМа лупить з усіх "інформаційних гармат" по новообраному президенту: "Зеленський – другий Порошенко", "Зеленський нічого не робить...", "тільки Віктор Медведчук, а не Зеленський...". Нічого дивного – вибори! І Медведчуку потрібно консолідувати своїх прихильників, повернувши їх із лона "Слуги народу".

Абсолютно зрозуміло, що справжній "володар" не буде підігравати президентові України – навіщо? Путіну треба просувати свого КУМа з його "мирним планом"! Путінові потрібно завести в Раду якомога більшу кількість депутатів під прапорами "За життя", аби потім тиснути на українську владу зсередини – з парламенту.

Тож, на жаль, я не бачу передумов для звільнення заручників у найближчій перспективі. Хіба Медведчук злітає в Москву (вкотре) і звідти нам показово видадуть невеличку групу полонених під гаслом: "Віктор Медведчук домовився!", "Віктор Медведчук звільнив!"...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram