Думаю про встановлені порогові бали ЗНО. З української мови та літератури не подолали поріг 15,8% абітурієнтів (для них вступна компанія вже завершена). З математики таких 18,17%, з фізики – 14,97%. У цілому, цифри співмірні з минулими роками.

Але дещо в цьому році було новим. А саме "адаптивний пороговий бал" з української мови та літератури для осіб, які здобували середню освіту неслов'янською мовою. Питання, на мою думку, багато в чому політичне.

Читайте також: Про що свідчать результати ЗНО з української мови й літератури

Встановили для них пороговий бал на рівні 14 (для всіх інших – 23). Завдання були однакові, раніше адаптивний поріг ніколи не застосовувався. Поріг у 14 відповідей – у масиві великої ймовірності так званого сліпого вгадування.

Я був проти. Колеги говорили, ніби це тест на європейськість, що це політичне рішення Міністра в контексті дипломатичної війни з нашими західними сусідами.

Але. Чи так само до українських дітей ставляться в Угорщині та Румунії? Чому політичні рішення мають диктуватися бажанням сподобатися усім на міжнародній арені, а не національними інтересами? Скільки тепер недобросовісних людей будуть переводити своїх дітей перед випуском до шкіл національних меншин, щоб мати менший поріг для вступу до вишів?

Читайте також: У МОН розповіли, на які спеціальності встановили мінімальний прохідний бал

Чому Україна досі продовжує бути об'єктом, а не суб'єктом політики? Питань багато. Мета правильна, бо діти невинуваті, але чи правильні засоби?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram