Основним досягненням економічних реформ після Революції гідності стало встановлення макроекономічної стабільності. Воно забезпечило відновлення росту реального ВВП темпами 2,5-3,5% на рік і суттєве зростання реальних доходів громадян.

Водночас такого росту недостатньо, щоб утримати стабільність української економіки та суспільства після двох потужних економічних криз 2008-2009 та 2014-2015 років. Тиск на Україну з боку Росії та попит на українську робочу силу в багатших країнах Європи за поки що відсутності перспективи членства в ЄС загрожують стагнацією української економіки та втратою найактивнішої частини суспільства.

Тому прискорення росту економіки та забезпечення його стійкості є основними завданнями для нової коаліції у Верховній Раді та нового уряду, які будуть сформовані після дострокових парламентських виборів 21 липня 2019 року.

Читайте также: Передвиборча дискусія: партії окреслили власне бачення податкової політики

Центр економічної стратегії за участі спікерів партій презентував наше бачення порядку денного для нової парламентської коаліції та уряду в економічній політиці. Ми вважаємо, що швидкого та стійкого зростання економіки України можна досягти лише через одночасну роботу за трьома напрямками:

1. Збереження макроекономічної стабільності.

Макроекономічна стійкість – це необхідний базис і для зростання, і для стійкості перед загрозами. Держава, де відбуваються одна за одною фінансові кризи, не зможе ані наздогнати за рівнем розвитку сусідів, ані опиратися зовнішнім ворогам та витримувати економічні шторми, ані забезпечувати добробут громадян. Пріоритетами у порядку денному нових політичних лідерів обов'язково мають бути бюджетна стійкість, цінова стабільність та стійкість фінансового сектору. Це створить безпечний фундамент для макроекономічних стимулів зростання економіки. Найкращим індикатором макростійкості є кредитний рейтинг країни. Зараз рейтинг України від агентства Fitch перебуває на рівні В-. Серйозним свідченням того, що Україна через 5 років стане більш стійкою до зовнішніх шоків та економічних катаклізмів, було би підвищення рейтинговими агенціями цього рейтингу до рівня ВВ-. А дуже гарним результатом став би рейтинг ВВ+ (за одну сходинку до так званого "інвестиційного" рівня, коли країни переходять із класу високоризикових "сміттєвих" емітентів до класу країн із помірним кредитним ризиком).

2. Підвищення продуктивності через залучення інвестицій, більшу ефективність використання природних ресурсів, розвиток інфраструктури та покращення бізнес-клімату.

Підвищення продуктивності праці є основним способом досягнення інтенсивного економічного зростання, доступним в умовах обмежених людських ресурсів. Зараз продуктивність праці українців нижча, ніж у сусідніх країнах-членах ЄС (Україна – 8 тис. дол. США на одного працівника, Польща – 38 тис. дол. США). На нашу думку, для зростання продуктивності в Україні насамперед потрібні інвестиції, які дозволять залучити нові технології. Для комфортних умов інвестування потрібна відповідна політика держави щодо бізнесу. Для продуктивного ведення бізнесу потрібна ефективна інфраструктура. Інтеграція України в світову економіку також створюватиме стимули для підвищення продуктивності, оскільки продуктивність визначає конкурентоздатність українських товарів та послуг на зовнішніх ринках. Оскільки держава є менш ефективним власником, ніж приватний власник, приватизація та роздержавлення активів сприятиме підвищенню продуктивності роботи компаній.

3. Збільшення кількості та якості людського капіталу.

Людський капітал – це основний ресурс, від кількості та якості якого залежить економічне зростання та добробут мешканців країни. Висока передчасна смертність, невелика тривалість працездатного життя, невідповідність освіти та навичок вимогам сучасного світу гальмує зростання добробуту українців. За показниками розвитку людського капіталу Україна посідає 50-те місце із 157 країн світу. Гарним свідченням того, що Україна рухається у правильному напрямку, буде підвищення інтегрального показника розвитку людського капіталу, коли Україна потрапить у тридцятку країн-лідерів за цим показником. Одночасно потрібно дати відповідь загрозливим демографічним тенденціям. Вже з 2020 року найбільш економічно активна частка працездатного населення почне скорочуватись. Якщо рівні економічної активності та народжуваності залишатимуться незмінними, то робоча сила в Україні зменшиться на 15% до 2035 року. Скорочення кількості працівників, які створюють додану вартість, і зниження з віком продуктивності їх праці гальмуватиме економічне зростання, якщо не вжити запобіжних заходів. Відповіддю на ці виклики має стати активна державна політика на ринку праці – стимулювання економічної активності населення старшого віку (освітні програми, перекваліфікація) та внутрішньої мобільності робочої сили, а також дружня міграційна політика – полегшення процедур тимчасового проживання та працевлаштування в Україні та набуття громадянства.

Читайте також: Гривня зміцнюється: чому та що буде далі

Ми розуміємо, що для досягнення успіху за цими трьома напрямками економіка має спиратися на правовладдя, що забезпечить захист права власності та виконання контрактів, зменшивши інвестиційні ризики. Також ми маємо повною мірою використовувати можливості, які відкриває інтеграція України до Європейського Союзу.

За визначеними напрямками ми виділяємо 10 ключових ініціатив для нової коаліції та уряду, що сприятимуть стійкому економічному зростанню:

1. Щорічне прийняття бюджетної декларації на базі трирічного бюджетного планування.

2. Перегляд усіх бюджетних видатків згідно із функціями та цілями.

3. Незалежність НБУ та продовження політики інфляційного таргетування та гнучкого курсоутворення.

4. Запровадження режиму вільного ринку між Україною та ЄС в галузі фінансових послуг.

5. Запуск великої приватизації (продавати мінімум 20 підприємств на рік, зокрема й тих, які зараз заборонені до приватизації; за п'ять років продати усі державні банки).

6. Продовження реформи корпоративного управління держпідприємствами (створення незалежних наглядових рад мінімум на 10 підприємствах на рік).

7. Відкриття ринку сільськогосподарських земель з 2020 року.

8. Інтеграція енергетичної системи України з європейськими електричними мережами згідно з вимогами ENTSO-E та мережею транспортування газу ENTSO-G.

9. Успішне завершення запланованих реформ освіти та охорони здоров'я.

10. Активне залучення громадян до ринку праці та дружня міграційна політика задля припливу робочої сили до України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram