Кожен раз перед початком роботи Верховної Ради нового скликання в сесійній залі збирають «новобранців», щоб навчити їх бути депутатами, розповісти, як проходить реєстрація і голосування, роз’яснити норми ключових законів. Так, відповідно до статті 12 Регламенту Верховної Ради,  Апарат ВРУ має не пізніше, як через сім днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів, надіслати новообраним народним депутатам Конституцію України, Регламент Верховної Ради, закони «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України», а також Положення про помічника-консультанта народного депутата України, Положення про Апарат Верховної Ради України, список посадових осіб Апарату Верховної Ради та їх службові телефони.  

В основному, на «навчання» приходять ті, хто вперше обрався до парламенту, бо «старожилам» всі процедури й так знайомі. Правда, з Регламентом все складно, адже його в змозі «освоїти» лише окремі представники Ради і лише до кінця свого скликання. Загалом же Регламент найчастіше трактують кожен на свій лад… Водночас для значної частини «новачків» все це, зазвичай, справжній шок і усвідомлення «куди ми потрапили».  

Крім того, у новому складі Верховної Ради майже три чверті новообраних депутатів доведеться вчити натискати на кнопки в сесійній залі. Роботи там небагато – три кнопки – «за», «проти» і «утримався». Навіть вищої освіти не треба, щоб знати, як їх натискати. Інша справа – розуміти суть того, за що голосуватимеш. Втім, цим не можуть похвалитися парламентарі жодного зі скликань.  

Читайте також: Московское разочарование. Сейчас в Кремле займут позицию ожидания

Навчання відбувається без присутності преси, за участю працівників Апарату Верховної Ради, в тому числі, управління комп'ютеризованих систем. Однак можна бути впевненими, що на цих навчаннях новачкам точно не показують, як кнопкодавити. Та, попри це, ще не було жодного скликання парламенту, де б депутати не піддалися спокусі натискати кнопки за себе і за фізично відсутніх у сесійній залі колег.  

Можна довго розповідати банальності, що неперсональне голосування є порушенням Конституції, злочином, та, оскільки за це немає відповідальності, кнопкодавство процвітає. Дуже сумно, що ті депутати, які зайшли до Верховної Ради після Революції гідності, у цьому питанні діяли так само, як до них Партія регіонів – бігаючи по рядах і голосуючи за відсутніх. Ба більше, дехто навіть хвалився своїм кнопкодавством. Наприклад, Олег Барна відкрито заявляв журналістам, що натискав кнопки не тільки за себе, мовляв, колеги не ходять у сесійну залу, а закони приймати треба.  

Звісно, так діяли далеко не всі, але… 

Хтось може зауважити, що новому складу Верховної Ради кнопкодавити не буде потреби, адже понад 280 депутатів від «Слуги народу» дає можливість голосувати без цього. Втім, як показує досвід, часи змінюються, а у парламентарів навіть з однієї політсили з’являються якісь свої інтереси… 

До речі, заблокувати можливість кнопкодавити за п’ять років можна було б не раз. Можна було б, але це було не вигідно. Особливо, коли суттєво зменшилася кількість депутатів в складі коаліції. Саме тому доручення Апарату парламенту з боку вже колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія розглянути можливість введення сенсорної кнопки для голосування депутатів, а також ID-картки депутата, які мали запрацювати вже 2019 року, виглядало нещиро. Парубій, зокрема, пожалівся, що сенсорна кнопка могла б запрацювати до осені, але цьому завадили дочасні парламентські вибори…  

Читайте також: Монобільшість у парламенті: добре це чи погано – залежить від однієї людини

Чи будуть боротися з прогулами і кнопкодавством «новачки»? Законопроекти про кримінальну відповідальність за неособисте голосування, високі штрафи, громадські роботи за прогули вже проанонсовано. Однак багаторічний досвід  парламентської журналістики робить песимістом. 

Ще одна з цікавинок перших днів роботи новообраної Верховної Ради – розподіл крісел.  

Так, найближчим часом (не пізніше, ніж на п’ятий день офіційного оприлюднення результатів виборів) має бути сформована підготовча група, яка готуватиме перше засідання новообраного парламенту. Згідно з розподілом депутатських мандатів, вона буде складатися із «Слуг народу» з вкрапленнями з інших політсил. І не зайвим буде звернути увагу на те, хто саме очолить цю підготовчу групу. Зазвичай, той, хто її очолить, згодом очолить і парламент. Принаймні, у минулому скликанні таку групу очолював Володимир Гройсман, який пізніше став спікером Верховної Ради.  

Слідом за цим слід очікувати розподілу депутатів по комітетах. Оскільки попередники – БПП та НФ – у своїй жадібності не бажали ділитися керівництвом у комітетах з опозицією, закону про опозицію, який це передбачав, так і не був прийнятий. Якби ситуація розвивалася інакше, «Європейська солідарність», цілком ймовірно, отримала б кілька комітетів. Але зараз ображатись ні на кого. Наприклад, у минулому складі Ради попередники показали високу майстерність хитрування, коли Регламентний комітет, який нібито передбачався для опозиції,  був всі п’ять років без голови і фактично ним керував представник коаліційної більшості.  

Але ж у новий склад Ради прийшли точно не менш хитрі. Тому інтриг не уникнути.  

Звісно, досвідченим і загартованим в протистояннях депутатам з парламентським минулим було простіше маніпулювати в багатьох питаннях. Але нове – це не обов’язково гірше чи краще. Нове – різне. І молоді можуть бути з «совком головного мозку» чи старечим пафосом. У той же час не юні цілком можуть генерувати новаторські ідеї та креативити.  

Як би не було, сумно у парламенті не буде. Та, головне, не сміятися до оскалу. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram