Разом із лікаркою розбираємося, що таке нейромедіатори: які вони бувають, для чого потрібні та як впливають на наш організм, пише The Village Україна.

Що таке нейромедіатори? За передачу інформації по всьому організму відповідають нейрони – це клітини, основна одиниця нервової системи. За допомогою електричних і хімічних сигналів вони контролюють усі функції тіла. Ці нейрони «спілкуються» між собою за допомогою хімічних речовин – так званих нейромедіаторів, або нейротрансмітерів.

Нейромедіатор можна назвати хімічним месенджером, який переносить, підсилює та врівноважує сигнали між нейронами та іншими клітинами в організмі. Вони можуть впливати на різні фізичні та психологічні функції, зокрема на частоту серцебиття, сон, апетит, настрій та емоції. 

Інформація, яку вони передають, залежить від виду нейромедіатора – їх є кілька і вони виконують різні функції. Нейромедіатори відіграють вирішальну роль у цьому нейронному спілкуванні, впливаючи на все: від мимовільних рухів до навчання чи настрою. Вони специфічно діють на організм, але на них також можуть впливати хвороби, ліки або навіть дії інших хімічних месенджерів.

Чим нейромедіатори відрізняються від гормонів? Нейромедіатори та гормони мають однакову суть. У них різні назви залежно від того, де вони виробляються: якщо в мозку – то це нейромедіатори, якщо в залозах і потім надходять у кров – то це гормони.

Які бувають нейромедіатори і для чого вони?

СЕРОТОНІН впливає на настрій, сон, тривогу, сексуальне бажання та апетит. Він також може діяти як гормон, адже більша частина серотоніну в людському організмі локалізована в кишківнику – він приносить задоволення та допомагає ефективно працювати головному мозку, впливає на сон та, наприклад, на сексуальну поведінку. 

Читайте також: Гранола и йогурт со злаками – пять продуктов, которые только кажутся полезными

Якщо серотоніну в тілі недостатньо, може виникати депресія чи інші розлади. Брак цього нейромедіатора також пов’язаний із передменструальним синдромом.

Підняти рівень серотоніну в мозку можна під час прогулянок на сонці, під час занять спортом чи фізичною активністю. Крім того, важливий повноцінний сон.

Якщо недостатня кількість серотоніну пов’язана із клінічною депресією чи іншими розладами, налагодити нормальний баланс цього нейромедіатора часто можна лише медикаментозним лікуванням. З основних симптомів таких порушень: безсоння, порушення харчової поведінки, відсутність радості і постійний брак сил.

ДОФАМІН відповідає за задоволення, мотивацію та радість від руху, їжі чи сексу. Також відіграє важливу роль у координації рухів тіла.

Якщо робота дофаміну у мозку порушена, може виникати синдром дефіциту уваги чи різні види залежностей. Порушення вироблення дофаміну стає причиною і шизофренії. Втома, високий рівень стресу та погана мотивація теж можуть бути пов’язані з низьким вмістом дофаміну.

ЕНДОРФІНИ – це нейромедіатори, які гальмують передачу больових сигналів і дають почуття ейфорії. Ендорфіни виробляються природним шляхом, наприклад, як відповідь організму на біль. Також ці нейромедіатори виділяються після фізичної активності, особливо після аеробних вправ. Приємні почуття, які виникають після пробіжки – це приклад вироблення ендорфінів.

ЕПІНЕФРИН, АБО АДРЕНАЛІН, вважається і гормоном, і нейромедіатором. Він виділяється наднирковою системою, однак також функціонує у мозку.

Виділяється адреналін, коли нам страшно, коли відчуваємо злість чи дуже збуджені. Під час цього посилюється увага, серцебиття пришвидшується і підвищується рівень глюкози у крові.

НОРЕПІНЕФРИН, АБО НОРАДРЕНАЛІН, впливає на пильність та увагу людини. Роль цього нейромедіатора полягає у тому, щоб допомогти мобілізувати організм і мозок у періоди небезпеки чи стресу, наприклад, під час польотів. Рівень цього нейромедіатора зазвичай найнижчий під час сну і найвищий під час стресу.

Якщо процес утворення та руйнації норадреналіну порушується, це переважно супроводжується тривожністю, безсонням чи млявістю. Часто такі стани потрібно лікувати медикаментозно.

ГІСТАМІН діє як нейромедіатор у головному та спинному мозку. Він виробляється під час алергічних реакцій та коли імунна система реагує на патогени (усі шкідливі для організму чинники).

Наприклад, гістамін відповідає за швидку імунну реакцію, коли у тіло проникли чужорідні тіла та провокує розвиток запалення: почервоніння, набряк і розширення судин. Тому для того, аби зняти ці симптоми, винайшли антигістамінні препарати, які блокують роботу гістаміну.

АЦЕТИЛХОЛІН – це перший нейромедіатор, який відкрили вчені. Він відповідає за передачу імпульсів до моторних нейронів – тобто за всі рухи людини. Крім того, ацетилхолін відповідає за пам’ять і здатність до навчання. Нейромедіатор виводить мозок зі стану спокою, коли треба діяти, і гальмує передачу імпульсів, коли потрібно зосередитися.

На нормальну роботу цього нейромедіатора можуть впливати різні захворювання чи лікарські препарати. Надлишок ацетилхоліну в організмі викликає спазм всіх м’язів, судоми та зупинку дихання – ефект деяких нервово-паралітичних газів. Дефіцит ацетилхоліну призводить до розвитку хвороби Альцгеймера та інших видів деменції.

ГАМК (ГАММА-АМІНОМАСЛЯНА КИСЛОТА) – нейромедіатор уповільнює швидкість нервових імпульсів і змушує м’язи розслаблятися. ГАМК знижує активність різних нейронів, зокрема тих, які пов’язані з почуттям страху або тривоги.

Коли в організмі достатньо багато цього нейромедіатора, людина відчуває спокій і зібраність. Зниження концентрації ГАМК призводить до синдрому дефіциту уваги. Підвищити рівень ГАМК можна завдяки прогулянкам, йозі, медитаціям.

Читайте також: Что важно знать о родинках, какие изменения должны насторожить и что в этом случае следует делать

ГЛУТАМАТ – найсильніший нейротрансмітер, який функціонує в нервовій системі. Він відповідає за нормальну роботу когнітивних функцій, зокрема пам’ять і навчання.

Зниження активності глутамату призводить до млявості й апатії. Надмірна кількість глутамату може викликати загибель клітин, спричиняє захворювання та травми мозку, такі як хвороба Альцгеймера, інсульт та епілептичні припадки.

Як допомогти нейромедіаторам працювати добре? Щоб налагодити певні порушення у роботі нейромедіаторів, інколи достатньо дотримуватися правильного режиму та раціону, не забувати про спорт і відпочинок. Водночас є випадки, коли потрібне медикаментозне лікування: під час депресій чи інших захворювань.

Якщо помічаєте за собою надмірне хвилювання, переживання, порушення сну чи небажання щось робити – перегляньте свій спосіб життя. Проаналізуйте раціон, активність і приведіть усе до ладу: вчасно лягайте спати та раціонально харчуйтеся. Порушувати функції нейротрансмітерів може навіть дієта з надто низьким вмістом білка.

Дуже важливо рухатися, тому що активність спалює гормони, що відповідають за надмірне хвилювання. Не обов’язково займатись спортом, достатньо просто багато гуляти на свіжому повітрі.

Якщо після зміни способу життя, симптоми не зникають – варто звернутись до лікаря. Комбінація правильного харчування, ліків, фізичних вправ та психотерапії допоможуть відновити нормальну роботу нейромедіаторів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram