У кінці квітня цього року тодішній міністр освіти Лілія Гриневич під час виступу в парламенті повідомила, що у 2021 році суттєво зміниться система зовнішнього незалежного оцінювання.

На мою думку, така, досить революційна, зміна системи ЗНО потребує як обговорення в суспільстві, так і зміни деяких нормативних документів. Про все по-порядку.

1. "…Дворівневий іспит з української мови: це буде базовий рівень – українська мова як державна і поглиблене вивчення – українська мова і література…" 

Як на мене, такий підхід уже давно "лежав на поверхні". Багато педагогів-практиків, батьків, випускників зазначали, що при всій повазі до української літератури, недостатні знання із цього предмета не повинні завадити випускникові вступити на медичні, технічні, юридичні та інші спеціальності.

Безумовно, знання державної мови є обов’язкове для здобування вищої освіти. Мені здається, що досить дискусійним є включення у ЗНО з української мови такого елемента, як "власне висловлювання" (фактично міні-твір), або, цитуючи мову документів, "завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання передбачає, що учасник зовнішнього незалежного оцінювання створює власне висловлення на дискусійну тему".

Читайте також: Все має бути справедливо: ще одна ідея для оцінювання на ЗНО

Усе-таки треба визначитися, чи повинен майбутній медик, айтішник, музикант тощо вміти писати твір (вести дискусії) в умовах жорсткого ліміту часу, чи відсутність такої навички не впливатиме на фахове зростання майбутнього молодого спеціаліста.

У сертифікаційній роботі з української мови та літератури за 2019 рік максимальна кількість балів, яку можна було набрати, якщо правильно виконати всі завдання, становила 104 бали, а максимальний бал за відкриту форму становив 20 балів (тобто 19,2 % від максимального). Приблизно такий самий відсоток від максимального мало завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю і в минулі роки.

Маю висловити припущення, що за ці роки невміння "вести дискусії" позбавило декількох дуже важливих балів десятки тисяч абітурієнтів і можливості багатьох з них, які цілком непогано впоралися з рештою випробувань (зокрема, профільними) і не мають коштів на комерційну освіту, учитися у виші.

2. Про рідне... "Також з 2021-го ми плануємо запровадити обов’язкове ЗНО з математики. Воно також буде дворівневе, тобто буде легший і складніший рівні, залежно від потреб вступника". Цьому питанню було присвячено мій окремий блог, тому повторюватися не буду, а до фрази "…залежно від потреб вступника" повернуся трішки нижче.

3. Таким чином, враховуючи те, що за чинними документами учень може обрати не більше як 4 ЗНО на 2021 рік вимальовується така картина: перше обов’язкове ЗНО – українська мова (або разом з літературою), друге обов’язкове ЗНО – математика, третє обов’язкове ЗНО – історія України або англійська на вибір, четверте – на вибір абітурієнта з решти предметів, що виносяться на ЗНО. Зрозуміло також, що в разі третього ЗНО з історії, четвертим абітурієнт зможе обрати іноземну мову та навпаки.

Але в повітрі "повисає питання": а що робити абітурієнту, якщо для вступу до вишу йому треба здавати, наприклад, фізику та біологію? Про таку ситуацію далі… Мабуть, є досить простий вихід – дозволити абітурієнтам здавати 5 ЗНО замість 4.

4. Одне з найважливіших, на мій погляд, питань, на яке хочеться почути відповідь від відповідальних працівників МОН є таке: хто, як, за якими принципами визначатиме рівень іспиту ЗНО з української мови (чи мови та літератури) та математики? Мені здається, що можливі два підходи.

Перший: рівень ЗНО визначатиметься тим рівнем, на якому учні вивчали предмет протягом 10–11 класів, тобто ті, які вчили, наприклад, математику на рівні стандарту, здають ЗНО на рівні 1 (назвемо – базовий рівень), а ті, хто вивчав математику протягом 10–11 класів на профільному рівні, здають ЗНО на рівні 2 (назвемо – профільний рівень). Проте такий підхід залишає дуже і дуже багато запитань. Оскільки учням на базовому рівні для того, щоб набрати певний бал сертифіката ЗНО, треба буде розв’язати набагато менше завдань (набрати менше тестових балів), ніж учням, які складають ЗНО на профільному рівні. Тому, на мою думку, більш розумним є другий підхід.

Рівень ЗНО з української мови (чи мови та літератури) і математики повинен визначатися для кожної спеціальності окремо, наприклад, відповідним додатком до умов прийому до вищих навчальних закладів. Для прикладу, таким є додаток 4 до умов прийому до вищих навчальних закладів у 2019 році. У подібному додатку треба буде передбачити, що ті спеціальності, які ґрунтуються на фундаментальних знаннях з математики вимагатимуть сертифікати ЗНО з математики рівня 2 (профільного рівня), решта – рівня 1 (базового рівня). Так само щодо української мови (чи мови та літератури).

Якщо МОН погодиться з таким підходом, то подібний додаток випускники 2021 року, їхні батьки та вчителі хотіли б побачити якомога швидше, щоб визначити стратегію підготовки до ЗНО 2021 року. Можливо, саме це й мала на увазі пані міністр, коли казала, що вибір рівня визначатиметься "залежно від потреб вступника".

5. Тепер безпосередньо про згадуваний додаток… Спочатку передісторія… Подібний додаток існував не завжди. Якщо мені не зраджує пам’ять, він з’явився лише у 2018 році. До цього часу багато випускників, учителів звертали увагу на велику невідповідність між сертифікатами ЗНО, які вимагали на одну й ту саму спеціальність різні виші.

У своєму спілкуванні з відповідальними особами МОН як приклад я наводив одну з популярних економічних спеціальностей.

Один з дуже авторитетних вишів на цю спеціальність, крім української мови та літератури, вимагав такий "набір" сертифікатів: "математика + іноземна", інший, не менш авторитетний, – "математика + історія", третій – "історія + географія" тощо. Таким чином, випускники, які хотіли б подати документи до першого та третього вишів фізично це зробити не могли, оскільки дозволялося здавати лише 4 ЗНО.

Читайте також: Практические шаги, которые помогут кардинально улучшить ситуацию в сфере высшего образования

Вважаю уніфікацію сертифікатів ЗНО за спеціальностями великим кроком уперед, хоча залишається питання: чому цей крок так довго робили? Також вважаю досить позитивним те, що третій сертифікат (а для деяких спеціальностей, і другий) може обрати абітурієнт з двох предметів.

Так, наприклад, на спеціальність "Комп’ютерні технології" вимагають другим предметом "математику", а третім – "фізику" або "іноземну мову". Напрям підготовки "медицина" дає можливість вибрати як другий предмет (біологія або хімія), так і третій (фізика або математика).

Легко збагнути, що після запровадження нової системи ЗНО (п.3 цього допису) учень не зможе одночасно здавати, наприклад, біологію і фізику. Таким чином, треба буде радикально змінювати додаток до умов прийому до вищих навчальних закладів або, як запропоновано вище, дозволяти учням здавати 5 ЗНО замість 4, як це відбувається зараз. Варто лише не забути закласти відповідні зміни в бюджет на 2021 рік.

6. Уведення обов’язкового ЗНО з математики, програма якого охоплює 5–11 класи, вимагає ґрунтовної підготовки та серйозного ставлення до предмета від учнів і батьків не лише в останні місяці перед випуском зі школи, а протягом усього навчання.

На мій погляд, допомогти реалізації цього можна було б уведенням обов’язкової Державної підсумкової атестації (ДПА) не лише у 9 класі, а й в 5–8 та 10 класах. Звичайно це ДПА має проводитися у школі за текстами, які склали вчителі школи і які затвердила адміністрація школи (тобто за формою процедура не повинна відрізнятися від ДПА для 9 класу), кількість завдань, час роботи тощо може бути предметом обговорення у фаховому середовищі та регламентуватися відповідними документами МОН або ці питання можуть повністю віддаватися на розсуд школі.

Запрошую до обговорення цієї теми!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube