Нещодавно була оприлюднена новина про те, що з 2021 року ЗНО з математики буде обов’язковим. Це викликало шквал різнобарвних емоцій та обурення з боку громадськості.

Для частини суспільства, офіційно оголошена стратегія руху щодо підвищення рівня знань з математики в учнів, стала справжнім подарунком. В той час як інша частина громадян почала говорити про "глибоку несправедливість", "навіщо гуманітаріям математика", "мені математика в житті не стала в нагоді" і ще багато речень, які вкотре розділили тимчасово суспільство на "гуманітаріїв" та "технарів", пише Інна Дьоміна в блозі для сайту "Ліга".

Вчені нейрофізіологи давно вже довели, що не існує "технарів" та "гуманітаріїв" як таких, а для вирішення більш складних завдань мозок потребує "тренувань", як і м’язи, що тренує спортсмен, щоб досягати високих результатів. Щоправда проблеми з вивченням математики не вирішуються лише збільшенням кількості годин, а освітній процес потребує саме якісних змін у підходах до навчання учнів різного віку з врахуванням психофізіологічних особливостей розвитку дитини.

Читайте також: ЗНО варто складати кілька разів на рік – освітянин

Чому ж математика є такою необхідною та чи "математикою єдиною"?

Математика у школі є чудовим інструментом для розвитку аналітичного та системного мислення, тому сприймати її виключно як "обов’язковий предмет ЗНО" не варто. Звісно, коли шкільна програма побудована так, що математика видається чимось абстрактним зі знаннями, "які не потрібні на практиці", вона здатна захопити невелику кількість дітей. Однак, коли до звичних тренувальних вправ додаються завдання, наприклад, вираховування знижок на цінниках чи скільки відсотків нарахують батькам на депозит, дітям пояснюють, що "золотий перетин", який дає послідовність Фібоначчі, допоможе вдало виставити композицію і робити якісні фотографії, математика набуває зовсім іншого характеру.

Учні розв’язують "дорослі завдання", і, як результат, досягають ще більших успіхів у математиці та отримують справжнє інтелектуальне задоволення. Останні дослідження PISA показали, що математична грамотність українських школярів є на низькому рівні, і однією з причин цього є саме мала кількість завдань у шкільній програмі, які пов’язані з реальним життям.

Читайте також: В Україні розпочалася реєстрація на пробне ЗНО

Розуміння того, що математика – крута та багатогранна наука, дуже важливе сучасним школярам, адже в епоху гаджетів, багато процесів автоматизовані і не вимагають від учнів додаткового дослідження окремих операцій. Але варто розуміти, що технологічне майбутнє пророкує нам тісний зв'язок із штучним інтелектом. Саме люди з глибокими математичними компетенціями будуть визначати напрямки розвитку суспільства. Більше того, математика є важливим інструментом як для природничих наук, так і соціально-гуманітарних, які в комплексі дають змогу формувати цілісне уявлення про світ.

Проте варто розуміти, що активний рух у напрямку математики, не вирішить не менш важливих питань низької читацької та науково-природничої компетентностей (за даними PISA) – вони потребують комплексних заходів. Дуже важливим аспектом для формування громадянської свідомості є історія України та всесвітня історія, які сьогодні за державною програмою будуються на зазубрюванні дат та фактів, і лише від вчителя залежить, чи оживе вона в уяві дітей та чи зрозуміють учні причинно-наслідкові зв’язки.

Щонайменше, оновлений державний стандарт базової середньої освіти повинен базуватися на принципі "учень – активний учасник освітнього процесу, якого супроводжує вчитель-експерт", припинивши тривалий рух учня з класу в клас як пасивного споживача інформаційного фаст-фуду. Учні дуже мало розуміють, які знання зі  шкільних предметів справді потрібні для майбутніх професій, і чому людям, котрі постійно знаходяться у потоці lifelong learning на багато легше адаптуватися до змін у світі, які відбуваються постійно. Більше того, навчання "зміцнює" наш мозок так само, як і фізичні вправи м’язи. Про нейротропічний фактор головного мозку (BDNF), молекулу, яка покращує функції нейронів і захищає клітини від стресу та смерті, сприяючи росту нових нейронів, вченим відомо давно. 

Отже, "змушувати" – давно не працює, потрібно пояснювати і супроводжувати. Сучасним дітям сьогодні потрібен навчальний процес, який "йтиме в ногу" з реальним повсякденним життям і опиратиметься не лише на математику.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube