Сьогодні Національний банк знизив облікову ставку на 0,5 процентних пункта – до 16,5%. З моєї особистої точки зору, – це продовження політики півзаходів, якої Правління НБУ дотримується тривалий час. Така політика не сприятиме досягненню тих амбіційними цілей, на яких наголошував прем'єр-міністр України – зростання економіки країни на 40% за 5 років.

Нацбанк впливає на реальну ставку відсотка управляючи номінальною ставкою. Рівень реальної процентної ставки (тобто, зменшеної на рівень інфляції) впливає на виробництво і споживання. Високий її рівень веде до того, що підприємства не поспішають реалізовувати інвестпроекти, а домогосподарства прагнуть відстрочити споживання. Це буде негативно позначатися на динаміці виробництва.

Стримуюча монетарна політика не створює умов для зростання економіки.

Порівняймо відношення облікової ставки ЦБ і рівень інфляції. Ставка ЦБ Туреччини становить 19,75% при інфляції 15%, ставка ЦБ Аргентини – 74% при інфляції 55%. В Україні облікова ставка – 16,5% при інфляції 9% (липень, в річному вираженні). Таким чином, в Туреччині ставка ЦБ перевищує інфляцію в 1,3 рази, в Аргентині – в 1,35 рази, а у нас – в 1,8 рази.

Як показали в своїй роботі Бернанке, Гілкрайст і Наталуччі (в 2007 році), в малій відкритій економіці, а саме до такого класу належить економіка України, недосконалості в функціонуванні кредитного каналу, пов'язані з високими процентними ставками, негативно впливають на обсяги виробництва.

Читайте також: Осенью НБУ выводит из обращения монеты номиналом 1, 2 и 5 копеек: готовы ли торговые сети и общепит к изъятию

В економіці з більш розвиненою фінансовою системою, ніж та, яка зараз в нашій країні, якщо банківський кредит важкодоступний, то підприємства будуть шукати йому заміну, вдаючись до інших джерел фінансування.

Однак, практично не функціонуючий в Україні фондовий ринок, труднощі із залученням фінансування від інституційних інвесторів і рецесія балансів українських компаній, сильно звужують потенційні джерела капіталу. Єдиним виходом могла б стати активізація банківського кредитування. Але заборонно високі ставки по кредитах прямому позичальнику, на рівень яких впливає облікова ставка НБУ, стримують нарощування кредитування. Ось і виходить, що в структурі капітальних інвестицій питома вага банківських (і інших) кредитів становить лише 7,7% за підсумками першого півріччя 2019 року. Одна з найважливіших причин – надмірно високі ставки по кредитах.

При такій ситуації не варто сподіватися на прискорення зростання економіки. Та й статистика про це попереджає – виробництво промислової продукції за січень-липень цього року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла лише на 0,4%.

Ми сподіваємося, що експорт сільгосппродукції в черговий раз «витягне» динаміку ВВП? Можливо. Але в міру загострення торгово-економічного протистояння між найбільшими економіками світу, протекціоністські заходи будуть поширюватися не тільки на промисловий, але й на аграрний сектор. Чи буде потрібна тому ж Китаю українська кукурудза в обсягах, до яких ми звикли останнім часом? В жодному разі не факт.

Надмірно стримані темпи зниження процентної ставки при досить помірній інфляції (3% за січень-липень) можуть пояснюватися бажанням Правління НБУ будь-що добитися зниження інфляції до запланованого рівня. Але нам потрібно шукати шляхи, щоб пройти між Сциллою підвищення темпів економічного зростання, домогтися чого ми ставимо за мету №1, і Харибдою повернення до прискорення інфляції, уникнути чого ми теж прагнемо.

Читайте также: "Укроборонпром" пройдет первый международный аудит за свою историю

НБУ не може бути локомотивом економічного зростання, в цьому питанні основна роль відводиться Кабміну. Але, якщо уряд буде всіма силами реалізовувати політику забезпечення економічного зростання, то і дії Нацбанку повинні відповідати цьому. За умови контрольованості інфляційних процесів, а статус цієї мети можна визнати близьким до досягнення, НБУ повинен набагато рішучіше пом'якшувати грошово-кредитну політику, сприяючи зниженню вартості кредитних ресурсів і створюючи всі необхідні умови для прискорення економічного зростання.

Як бачимо, Україна у 2019 році блискуче подолала період політичних ризиків, обрано президента, новий парламент із стійкою більшістю та сформовано уряд. Країна стоїть на порозі нової програми із Міжнародним валютним фондом, що забезпечить високий рівень зовнішньої підтримки і прискорення реформ.

На мою особисту думку позитивні тренди на валютному ринку, гарні прогнози по врожаю 2019 року та сприйнятлива для України цінова кон’юнктура на глобальних товарних ринках дозволяли НБУ більшими темпами знижувати облікову ставку, пом’якшуючи монетарну політику. З одного боку зниження ставок на кредитному ринку є важливим фактором для досягнення тих темпів зростання у майбутньому які були задекларовані Урядом України. З іншого боку для НБУ залишається важливим підтримка цінової стабільності і досягнення інфляційної цілі на рівні 5% +/-1%. Наразі пошук балансу між ціновою стабільністю та економічним зростанням триває.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube