Коли сідаю в громадський транспорт я очікую, що мені наступлять на білі кросівки. Я готова прийняти факт крадіжки, тому завжди фіксую рукою сумку і думку про контроль свого майна. Навіть ідея того, що хтось користається можливістю ненароком притулятися до тебе не є чимсь, до чого ти колись був не готовий.

Чого я точно не очікую від ранкової поїздки на роботу – так це того, що вийду з маршрутки з двома рваними ранами і співчутливим зауваженям перехожих про те, що у мене по колінам тече кров.

Я готова змиритися з тим ідіотським відчуттям того, що ти сам погодився на акт насилля над собою – і помістив себе у переповнену маршрутку. Ти це обирав.

Я не готова миритися з тим, що моя безпека – це пшик для водія. А дві кроваві смуги на нозі довжиною 16 сантиметрів – це прикра випадковість, яка сталася. Я цього не обирала.

Читайте також: Громадський транспорт по-українськи: змінити не можна залишити

Подібно до того, як хтось викидає з балкону бичок сигарети, плюючи в очі такому ефемерному поняттю, як імовірність. Імовірність того, що бичок не долетить до асфальту, а потрапить у квартиру сусіду і здійме пожежу. Подібно до цього водій моєї маршрутки вирішив, що шматок залізної труби з необробленими кінцями, який стирчить з внутрішньої сторони дверей – це не варта уваги імовірність.

Моя «прикра випадковість» – це прихована небезпека в тих ситуаціях, коли ми думаємо, що хтось несе відповідальність. А насправді ніт.

Як сталося так, що одна поїздка маршруткою небезпечніша за мої 10 років ролерської кар'єри? Бо я не мала настільки ідіотських травм за час катання Києвом, включно з тим, що довгий час ролерів і велосипедистів взагалі не визнавали за учасників автомобільного руху.

Читайте також: Украина вошла в независимость с очень неудобной дорожной сетью. Дороги СССР формировалась вокруг Москвы

Пишу це, тому що той шматок рваного заліза стирчав з дверей настільки ж промовисто, наскільки неможливо закрити очі на його існування. Наскільки я так само не дозволяю собі промовчати про цю ситуацію.

Фото не з тієї маршрутки, де трапилася історія. А з аналогічної маршрутки 11.09 з подібною проблемою.

Найбільше «ай», що все настільки погано, що я впевнена, що не остання, хто травмувався того дня в цій відкритій консерві для м'ясорубки.

Оголошую одинокий пікет маршруткам.

Бо дуже хочеться, щоб хтось відповів за це. Давайте зробимо так, щоб те, що сталося зі мною, не повторилося.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube