Зеленський намагається вибудувати суспільно корисні відносини влади з олігархами. Тому зустріч Зеленського з Коломойським – продовження низки зустрічей, як, наприклад, проведена з Пінчуком. Президент шукає формат офіційної взаємодії з олігархами, щоб не було підозр і докорів у "кулуарщині", наприклад, як таємні зустрічі ночами за Порошенка.

Звичайно, інформації про такі зустрічі має бути більше, не варто обмежуватися коротким офіційним прес-релізом. Важливо, щоб було зрозуміло, про що йдеться, що обговорювалося, коментарі обох сторін. Це знизить різноманітні підозри, у своєму блозі на сайті "Новое время" пише  політолог Володимир Фесенко.

Сам факт цієї зустрічі не є криміналом. Якщо вона публічна, офіційна і досить прозора – це, в принципі, нормально. Обом сторонам – Зеленському та Коломойському – необхідно вибудувати нові відносини, адже за статусом вони були зовсім інші. Раніше головним був Коломойський – він був замовником, платив гроші, і Зеленський фактично на нього працював. Зараз ситуація зовсім інша – ключова роль тепер у Зеленського, як у президента країни. І сторони не були готові до нового етапу відносин. Коломойський повинен грати за правилами Зеленського, але проблема в тому, що Коломойський не любить грати за чужими правилами.

Читайте також: Фурса: Фото Зеленского и Коломойского – это сигнал всем чиновникам: вот кто теперь ваш "папа"

Деякі проблеми вже очевидні. Вплив Коломойського помітно зростає, але впливає він не через Зеленського, а радше через своїх людей у фракції і людей у виконавчій владі. Так, зростання впливу Коломойського, особливо в бізнес-сфері, викликає підозри, недовіру, напругу, загрожує конфліктами і може негативно вплинути на репутацію президента.

Зеленський це зрозумів ще під час виборчої кампанії, коли на нього намагалися навісити ярлик маріонетки Коломойського. Усвідомлюючи ризик, він свідомо дистанціювався. Напевно це одна з причин, чому він зустрівся з Коломойським лише через три місяці після початку роботи на президентській посаді.

Президенту необхідно нейтралізувати підозри в його особливих відносинах з Коломойським або лобіюванні його інтересів. Це виклик для Зеленського. Зараз його завдання – створити якийсь набір правил для Коломойського. Так, Коломойський може лобіювати свої інтереси, але в рамках певних правил і не виходячи за певні обмеження. Інакше це означатиме конфлікт із владою.

Можливо, Зеленський спробував пояснити це Коломойському на вчорашній зустрічі, на якій вони виробляли новий modus vivendi – яким чином їм співіснувати і взаємодіяти в новій ситуації. Вони потрібні один одному як партнери. Звісно, Зеленський потребує медійного ресурса і, як і раніше, його головний медійний інструмент – це канал 1+1 (крім соцмереж, звичайно). Коломойський, у свою чергу, хоче зберегти особливі стосунки із Зеленським. Він прагне використовувати віртуальне звання головного олігарха, створюючи враження, що у нього є особливий статус і вплив за нової влади. Це не вигідно Зеленському та, можливо, перебільшення, але тим не менше Коломойський хоче це використовувати.

Одна із заявлених тем обговорення – енергетична сфера – це якраз та ситуація, де у них трохи різні інтереси, хоча вони і збігаються в деяких питаннях. Наприклад, ще з червня місяця абсолютно очевидно, що створення енергетичного ринку і надмірно сильний вплив на цьому ринку компаній Ріната Ахметова, який в підсумку призвів до підвищення цін на електроенергію, – не вигідно Коломойському. Ця ж проблема є і у Пінчука. Більш того, для простих споживачів монопольний статус Ахметова і монопольний вплив на енергоринку – це теж невигідно. Нікому не подобається підвищення цін на електроенергію – незалежно від того, з яких причин це відбувається.

Читайте також: Новое политическое руководство страны страшно боится, что народных депутатов начнут перекупать олигархи и, прежде всего, Ахметов, – политолог

Зеленський в свою чергу теж не хоче, щоб ціни зростали. По-перше, в силу економічних причин, по-друге, йдеться про подорожчання товарів і послуг, яке може зашкодити іміджу Зеленського. Зростання цін невигідне президенту. Але в створенні енергоринку інтереси Зеленського з інтересами Коломойського не збігаються. Відмовитися від створення енергоринку не можна, оскільки це частина наших зобов'язань перед Євросоюзом, це один із напрямів необхідних реформ. Зараз Коломойський захищає свої бізнес-інтереси, а Зеленський прагне до деякого компромісу. Подивимося, наскільки дієвими будуть компроміси та чи влаштують усі сторони.

Треба домогтися, щоб цей ринок працював цивілізовано, не було надмірної монополії одного гравця та існував баланс інтересів. Дисбаланс інтересів, де також видно вплив Коломойського, проявляється і в пропозиціях щодо податкової реформи. У цій сфері набагато більше соціальних і політичних ризиків. А рішення, прийняті щодо енергоринку, досить компромісні. Зеленський не пішов на відкат енергоринку або на його заморозку. Енергоринок був запущений, і постаралися трохи приструнити Ахметова. І це не в інтересах Коломойського, а в інтересах суспільства. Потрібно і в інших сферах діяти таким же чином, тому що лобістський вплив Коломойського може виявлятися не через Зеленського, а через деяких людей, що працюють і в парламенті, і у виконавчій владі, які безпосередньо впливають на прийняття рішень. Це головна проблема.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube