MENU

Блог Пономарева: як правильно – наллю чи налию?

560 0

Українська мова

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор відповідає на запитання читачів, низка яких стосується нового правопису.

Людмила Райчук хоче знати, чи правильно при відмінюванні дієслова лити використовувати варіянти лию, налию, як часто трапляється в ЗМІ. У словниках зазначено ллю, наллю.

Літературні форми від лити – ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, наллють. Лию, налию – діялектизми.

Який правильний переклад терміна частота встречаемости? У статтях трапляються варіянти частота зустрічальності, частота трапляння, частота появи. Якому з них віддати перевагу?

Із трьох варіянтів щодо частоти, думаю, найбільше підходить частота появи.

Читайте також: Блог Пономарева: навіщо було змінювати правопис

Читачка Ірина просить підказати, як правильно перекласти лекарственная непереносимость – непереносимість чи непереносність.

Українською мовою непереносність.

Олег Луцан пише: я ознайомився з новими правилами українського правопису. Із багатьма погоджуюся з радістю, проте є зауваження щодо зміни в слові священик, яке тепер маємо писати з двома н. Чи консультувалися щодо цих змін із самими священиками? Я як церковнослужитель можу запевнити, що нове правило не відповідає етимології цього слова, пише читач. Адже слово священик походить не від слова священний, а від слова висвячений, як ставленик від поставлений. Тому якщо у Вас є чіткі пояснення цих змін, прошу висловити їх. Якщо ні, то скасуйте, будь ласка, це правило.

Шановний пане Луцане, щодо слова священик я цілком згодний з Вами. Логічного пояснення цієї зміни я не бачу, але скасувати правило, на жаль, не можу, бо його приймала більшість правописної комісії, а я належав до меншости.

Валентина Коркач запитує, як відтворити українською мовою ныне здравствующий.

Нині живий.

Читайте також: Грамотність: в українця до цього "звіра" специфічне ставлення, він сприймає його як виклик

Запитання від курсанта Станіслава. Як правильно казати: поширення ядерної або іншої зброї чи все-таки розповсюдження? Знайшов значення цих слів, але хочу дізнатися, як правильно, пише читач.

Дієслова поширювати і розповсюджувати, як і більшість синонімів, мають значеннєві відмінності. Основним словом для понять збільшувати сферу впливу, робити приступним, відомим для багатьох, є поширювати: поширювати знання, діяльність, досвід, – отже, поширювати ядерну зброю. А розповсюджувати стосується конкретних речей: розповсюджувати книжки, квитки, листівки, запрошення.

Нові закони замінили назву вищий навчальний заклад на заклад вищої освіти. Скажіть, будь ласка, як правильно вживати таку назву стосовно колишніх ВВНЗ – військових вищих навчальних закладів, пише також Станіслав. Заклад військової вищої освіти, заклад вищої військової освіти чи, може, військовий заклад вищої освіти? І яка тоді утвориться абревіятура? Мені здається, пише читач, що останній варіянт найкращий.

Я згоден із Вами, пане курсанте. Абревіятура від військовий заклад вищої освіти буде ВЗВО.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Олександр ПОНОМАРІВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини