Не знаю, що там відбулося між Данилюком і ко, але це ще раз підтверджує імхо: ніякого "моноліту влади" в Україні не буде.  Бо для того, щоб він відбувся, потрібно надто багато кого зламати. А люди у нас не люблять, щоб їх ламали.

Українці – народ доволі анархічний, зокрема й в позитивному сенсі слова ан-архія: "без-начальства". Ми не любимо "начальство". Ми завжди маємо власну думку і дулю в кишені щодо "начальства". Кожен українець у душі козак, який хоче сам обирати свого персонального гетьмана, а бажано двох (одного про запас).

Читайте також: Данилюк подал в отставку из-за Богдана и Коломойского – источник

Кожна нова влада мусить мати це на увазі: ти можеш бути популярнішим за всіх на планеті, але в цій країні завжди наступає момент, коли все починає розсипатися з рук, і всі починають бігти в різних напрямках. Причому кожен конкретно – теж у різних напрямках. І цей момент наступає дуже швидко.

І є тільки два способи на це реагувати: а) прийняти, що Україна – це завжди творчий (чи деструктивний) хаос, і все ж намагатися цю дуже множинну енергію використати на благо, не прагнучи всіх собі підкорити б) спробувати таки встановити тут "моноліт", але тоді буде море крові, бо половину країни треба знищити, а іншу залякати. Цей сценарій вдався Петру І і Сталіну, не вдався Янику. Сподіваюся, нікому іншому не вдасться теж.

Читайте також: Декілька мін, які заклала нова влада вже під своє власне існування

Український анархізм, це прагнення волі, цей інстинкт "особливої думки" за будь-яких умов – це наш найбільший актив і наш найбільший біль. Він класний, коли треба скинути злочинну владу, і він згубний, коли треба поступатися егоїзмом заради загального блага.

Тобто, як завжди, Сцилла і Харибда – це для себе ми самі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube