Заява про ймовірну зустріч президентів України й Росії за можливого посередництва колишнього президента Казахстану – новина, яку вже другий день активно обговорюют експерти та політики.

Можливо, Кремль заманює українського президента до чергової "пастки"? Або таким чином Володимир Зеленський здійснює своє бажання про двосторонню зустріч із Путіним?

Очевидне здивування, з яким прокоментували заяву Назарбаєва й у Києві,й у Москві, може видаватися цілком щирим.

Читайте також: Катастрофічний саміт: у разі зустрічі нормандської четвірки ризикуватиме тільки Україна

Путінові в принципі не дуже потрібна зустріч із Зеленським. Але навіть якщо припустити, що російський президент доб'ється від українського колеги необхідних поступок, ці поступки повинні бути легітимізовані присутністю лідерів Франції та Німеччини і привести до поліпшення, а не погіршення відносин із Заходом.

Зеленський також має бути зацікавлений не просто в зустрічі, але в зустрічі, яка призведе до закінчення військових дій. Навряд чи в нинішній ситуації український президент ризикуватиме західною підтримкою та руйнуватиме "нормандський формат".

Однак те, що експрезидент Казахстану міг виступити із пропозицією про таке посередництво – теж цілком реально. Назарбаєв узагалі схильний до висунення широкомасштабних ініціатив, які навряд чи матимуть реальні наслідки. І навпаки, коли є зацікавленість у його реальній участі, Назарбаєв, як правило, самоусувається – як усунувся 2014 року, коли світові лідери просили його вплинути на Путіна й не допустити анексії Криму.

Читайте також: Гра в піддавки: Зеленський односторннім чином іде на поступки Росії

Заява Назарбаєва – це насамперед демонстрація його ролі світового лідера й досвідченого дипломата, людини, до пропозицій якої прислухаються. Це прагнення нагадати, що справжній глава Казахстану – все ще керівник Ради безпеки Назарбаєв, а не чинний президент Касимжомарт Токаєв. І, ясна річ, Назарбаєву важливо, щоб із ним і – найголовніше – його сім'єю в Москві рахувалися більше, ніж із президентом Токаєвим. Назарбаєв думає про майбутнє – про майбутнє своєї сім'ї без Назарбаєва.

І пропозиція провести зустріч Путіна і Зеленського – всього лише фрагмент великої гри постарілого правителя, який втрачає навіть не владу, а життєві сили й розуміє це. Ця пропозиція – не про Москву, не про Київ, не про Донбас.

Це про Нур-Султан.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube