MENU

Чому результати PISA для української освіти мають стати точкою відліку, а не паніки

512 0

Результати PISA

Почнемо з простого питання. Уявіть собі три волосини. Це скільки? Мало чи багато? Дивне, на перший погляд, питання, яке я люблю ставити дітям, коли починаємо вивчати фізику.

Отже, три волосини. "Мало", – відповість той, хто розмірковує про рівень рослинності на голові. І матиме рацію. "Багато", – скаже той, хто уявив собі тарілку зупи, в якій знайшов несмачний інгредієнт. Його правда. "Не знаю", – відповість той, хто просто уявив собі абстрактні три волосини в порожнечі. Теж вірно, пише Сергій Колебошин для Оsvita.ua.

Будь-яке вимірювання (і моменту імпульсу, і кількості волосся, і ВВП країни, і, нарешті, рівня освіти) – порівняння чогось з чимось. Тому важлива шкала. Система відліку, якщо хочете.

До чого це я? Третього грудня опублікували – це взагалі важливо чи ні? Спойлер: дуже важливо.

Спробую довести своє твердження про важливість і зрозуміти, що робити з цими результатами.

Питання 1. Для початку непогано б зрозуміти, що ж таке ця PISA?

Мабуть, найавторитетніший міжнародний зріз знань 15-річних учнів у сфері природничо-наукової та математичної освіти. Проводиться в майже 100 країнах світу, починаючи з 2000-го року. "Заміряють" три напрямки: читання (звичайно, не просто вміння читати, а вміння працювати з текстом, критично аналізувати, робити висновки і так далі), математику і природничо-наукову компоненту. В освітянських колах добре відомий термін PISA-шок. Він описує реакцію, з якою суспільство Німеччини сприйняло результати PISA 2000-го року.

Читайте також: Результати тестів PISA. Вирок чи можливість?

Очікуване німцями "зараз побачимо, як у нас класно з освітою", змінилося гірким похміллям після місць в третьому десятку (нічого не нагадує?). До речі, усвідомлення того, що "з дна постукали", стало поштовхом до того, що в Німеччині системно переглянули підходи до освіти. У підсумку, на сьогодні маємо, як суттєвий прогрес країни в PISA, так і матеріальне зображення цього процесу. Досить згадати недавню новину про те, що саме Німеччину Ілон Маск обрав для будівництва Gigafactory на десятки тисяч робочих місць (переважно висококваліфікованих).

Щоб "відчути", про що мова, наведу нижче декілька типових завдань минулих років. Перевірте себе, до речі, спробуйте знайти рішення (правильні відповіді – у кінці).

У піцерії подають дві круглих піци однієї й тієї ж товщини, але різних розмірів. Менша має діаметр 30 см і коштує 300 грн. Велика має діаметр 40 см і коштує 400 грн. Яку з двох піц вигідніше купувати? Наведіть ваші міркування.

В ефірі одного з телеканалів репортер показав цей графік і сказав: "Графік показує, що відбулося різке збільшення кількості крадіжок в період з 1998 по 1999 рік''. Чи вважаєте ви, що заява репортера правильно інтерпретує цю діаграму? Обґрунтуйте свою відповідь.

Питання 2. А навіщо нам PISA, хіба ми без цього не знаємо, що у нас з природничо-науковою і математичною освітою?

Щось знаємо, але цього недостатньо. В основному припускаємо. З одного боку, є ілюзія того, що у нас з цим все прекрасно або, як мінімум, не так вже й погано. Досить подивитися на успішність України в міжнародних олімпіадах. В принципі, всі останні роки ми в лідерах, входимо в топ-15, топ-20 (іноді й вище). Але це зовсім не говорить про загальний рівень в країні. Цей результат досягається завдяки прошарку топ-шкіл, з поглибленим вивченням точних наук, яких в країні пара десятків (одна з кращих таких шкіл, до речі, одеський Рішельєвський ліцей, у якому викладав фізику).

На іншому полюсі – теорія тотального падіння і жаху. Вона базується на аналізі результатів ЗНО з точних наук та математики. Там, дійсно, ситуація сумна. І за кількістю випускників, які обирають ці предмети (3% обрали фізику, понад 1% – хімію), і за слабкими результатами. Але річ у тому, що цей масив даних збирається суто всередині країни, не зрозуміло, де ми у світовому контексті, у порівнянні з іншими державами. Та й вибірка, як кажуть соціологи, нерелевантна, адже всі предмети природничого циклу – предмети за вибором.

Саме тому дослідження PISA – супернеобхідне. Ми чітко зрозуміємо "де ми й куди ми котимося".

Питання 3. Чому це взагалі так важливо? Вчаться діти та й вчаться, навіщо на цьому робити такий акцент, інших проблем хіба немає?

Переконаний, що серед читачів вкрай мало тих, хто взагалі поставив таке запитання. Проте відповім тим, у кого все ж є сумніви. Виділю два аспекти.

Перший – прагматично-економічний. Без високого рівня природничо-наукової і математичної освіти в державі не з'являться люди й компанії, які будуть формувати додану вартість – насичувати виробництво технологіями, робити нашу продукцію конкурентною. Ми продовжимо сировинну історію: земля, ліс, бурштин, річки-моря і більше нічого. Згадаймо фабрику Маска в Німеччині. Він вибрав цю локацію не просто так, а, в тому числі й тому, що чітко розуміє – там є достатня кількість кваліфікованих інженерно-технічних працівників.

Другий аспект – ідеологічно-державний. Навіщо взагалі в школі потрібна, наприклад, фізика? Зовсім не для того, щоб через 20 років розповісти своєму синові, що таке рефракція на його питання про веселку (хоча, респект тим, хто зможе пояснити на такому рівні). Фізика (як і математика, і інші точні науки) – чудовий спосіб прокачування мозку і формування правильних нейронних зв'язків. Уміння мислити системно, аналітично, критично – це все про такі науки.

При чому тут держава? При тому, що людина, яка вміє мислити системно, не буде "наосліп" споживати з екранів ТБ новини про "розіп'ятих снігурів" й іншу нісенітницю. Не буде вірити ідеологічним казкам. У такої людини імунітет від "пудри для мізків". Стверджував і продовжую стверджувати: одна з причин того, що в Україні війна на сході й анексований Крим – недолік освіченості й вміння мислити критично.

Питання 4. Ок, згодні, це важливо. Так що з нашими результатами?

Результати не дуже. Тобто, так, особисто для мене, не стала новиною наша позиція (36-та). Це було досить очікувано. Інтерес представляють сусіди – поруч з нами Туреччина, Ізраїль та Люксембург. Якщо говорити про референтні для нас країни, то ми значно слабше прибалтійських країн, Білорусі, Угорщини, Польщі. При цьому, трохи вище за Грузію та Молдову. Повний рейтинг – на зображенні.

Куди важливішим є той факт, що по кожній з трьох компетентностей (читання, математика, природничі науки) ми нижче середнього. А особливо – з математики.

Простий базовий рівень читацької грамотності не досягли 26% підлітків, природничо-наукових дисциплін – 26,4%, а математики – 36% (!!!). Для розуміння результату: нормальним результатом вважається, якщо базовий рівень не демонструють до 15% учасників дослідження.

Фактично, можна стверджувати, що наші учні за рівнем розвитку таких компетентностей відстають від середнього рівня по країнах-учасницях на один рік.

Увагу привертає й чітка кореляція між результатами дитини й рівнем соціально-економічного добробуту в їхніх сім'ях, а також драматичний розрив між результатами дітей з великих міст і з сіл.

І ще один факт: результати PISA, на мій погляд, – це остаточний вирок міфу про те, що система освіти не повинна змінюватися, мовляв нас так добре вчили в Союзі. Анітрохи не критикую "чудові шкільні роки" прихильників такої точки зору, лише звертаю увагу на те, що куди кращих результатів домоглися саме ті країни, які не побоялися і вже давно "пірнули" в глибоку реформу системи освіти.

Питання 5. Що робити?

Якщо коротко, то не панікувати. Тверезо оцінити ситуацію і позбутися ілюзій. І, засукавши рукава, починати системну і довгу (дуже довгу) роботу. Бачу три основних напрямки роботи.

По-перше, кадри. Ті, хто вчать. Простий, але разючий приклад: останні кілька років найнижчий в Україні поріг для вступу до ВНЗ (будь-якого) на бюджет – це фізмат в педагогічних. Десь 103-105 балів з 200. Це просто на порозі вгадування, можна відзначати в усіх питаннях варіант "А" і вступити на бюджет! На фізмат !!! І потім йти в школу вчити дітей (це не лайфхак, якщо що).

По-друге, зміст освіти. Те, чого навчають. Методики, стандарти, ось це все. Без нудних слів. Насправді кращі результати, наприклад, естонців, – це не тому, що там вчать математику більше. А тому, що там вчать "по-іншому" (не буду вдаватися в деталі й нюанси, мета статті не в цьому).

Читайте також: Шукати причини низьких результатів PISА потрібно не в радянському минулому, а в освітній історії незалежної України

І, нарешті, те, завдяки чому ми вчимо. Матеріально-технічне забезпечення. За оцінками Національної академії педагогічних наук, рівень оснащеності кабінетів – не більше 35% (за деякими напрямками не дотягує і до 10%). Не сперечаюся, що класний вчитель за допомогою крейди й ганчірки спокійно розповість про те, що таке "дифракція" або "коливальний контур". Але точно знаю, що той же класний вчитель, не замислюючись погодиться розповідати про ці поняття, за допомогою сучасного обладнання.

По кожному з напрямків роботи – неоране поле. До речі, у тій же Німеччині, після PISA-шоку, зміни в системі освіти ініціювали ті, хто вчать. Активно включилися профспілки вчителів, потребували від держави звернути увагу на проблему, у результаті маємо прогрес. На жаль, наші профспілки фактично проігнорували результати України – жодної публікації, жодного поста, жодної пропозиції. Але ж це не менш важливо, ніж збереження надбавки за перевірку зошитів (пишу без краплі іронії, розуміючи й важливість надбавок).

Резюме

У нас не повинно бути PISA-шоку. Не потрібно влаштовувати PISA-шоу. Бачу тільки один варіант – тепер уже чітко розуміючи, "де ми", і визначившись з тим, що "ми повинні бути не там, де зараз", планувати траєкторію подорожі з пункту "А" в пункт "Б" і стартувати.

P.S. І так, відповіді на завдання! У першому завданні вигідніше брати 40 см піцу за 400 грн. Як отримати результат? Порівняти вартість 1 см² обох піц, а побачивши, що у другій вона нижче, зробити висновок.

У другій – ми маємо справу з маніпуляцією (класичний хід популістів і бюрократів). Якщо порівняти зростання злочинності в процентному співвідношенні, ми отримаємо, що він склав менш як 2%. Тобто, ніякого різкого стрибка. Ілюзію створює "розрив" у масштабі по осі ординат.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Сергій КОЛЕБОШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини