Подивився проєкт змін до Конституції, який вніс президент.

Побачив багато такого, що вже раніше неодноразово пропонували й навіть ухвалювали в першому читанні (31 серпня 2015 року). Тому суцільної "зради" не бачу.

Читайте також: Два ключових негативи в законопроєкті Зеленського щодо децентралізації влади

Натомість окремі ризиковані ідеї в документ справді "вшиті". Насамперед це стосується права Верховної Ради визначати, без змін до Конституції (тобто – простою більшістю голосів), "адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць; правовий статус міста Києва як столиці України".

Як це розуміти?

ОК, "правовий статус міста Києва" – це Закон України "Про столицю України – місто-герой Київ".

А от що таке "правовий статус адміністративно-територіальних одиниць", як це тлумачити й наскільки широкими є межі його визначення законом? Чи не перетворить це на порожню декларацію оновлений текст ст. 132, де сказано "Територіальний устрій України ґрунтується на засадах унітарності, єдності та цілісності державної території" (слово "унітарності" додано до чинного тексту Конституції)?

Читайте також: Зміна децентралізації: що позитивного у правках Зеленського

Текст поданих змін, як на мене, прямої відповіді не дає. Хоча сполучення цього особливого "правового статусу" з наскрізним інститутом префектів може давати дуже цікаві комбінації.

Словом – кричати "зрада" рано, потрібний докладний фаховий коментар правників, насамперед конституціоналістів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube