Президент РФ Володимир Путін і голова "Газпрому" Олексій Міллер

Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович повідомив, що вже в четвер, 19 грудня, представники Європейського Союзу, України та Росії знову зустрінуться, щоб обговорити питання транзиту українською газотранспортною системою.

Новий раунд переговорів – іще одне нагадування про те, що перемовини у двосторонньому форматі не призвели до будь-яких відчутних результатів. І це попри той факт, що консультації щодо транзиту газу відбувалися не тільки на рівні представників компаній "Нафтогаз України" та "Газпром", не тільки на рівні міністрів енергетики, а й на рівні президентів.

Читайте також: Газовий зашморг: Путін блефував на перемовинах із Зеленським

Під час "нормандського саміту" в Парижі Володимир Зеленський і Володимир Путін присвятили майже годину двостороннім енергетичним переговорам. Але до взаєморозуміння так і не дійшло. І це при тому, що, на думку багатьох спостерігачів, саме досягнення домовленості щодо газу було головним завданням Путіна в Парижі.

Однак цілі сторін виявилися занадто різними, щоб можна було говорити про взаєморозуміння. Путінові необхідний короткостроковий транзит, згода України з довгостроковими поставками російського газу й відмова нашої країни від позовів до міжнародного арбітражу. Зеленський був зацікавлений у досягненні довгострокової домовленості щодо транзиту – і не ціною відмови від арбітражу. Про що тут узагалі можна домовитися?

Читайте також: "Нафтогаз" спростував фейк: жодних газових домовленостей із Росією наразі немає

Московське видання "Коммерсант" сьогодні пророкує, що нова угода буде короткостроковою та дорогою для "Газпрому". Очевидно, що саме в цьому може бути зацікавлена ​​російська сторона – не в угоді, а у відстрочці угоди на кілька місяців або на рік. І так, за відстрочку вона може бути готовою дорого заплатити – щоб потім, після закінчення будівництва "Північного потоку-2", спробувати диктувати Україні нові умови.

Однак у разі, якщо стратегічної угоди не буде, програють й Україна, яка залишиться без свого транзитного потенціалу, і Росія, що змушена буде значно зменшити поставки свого газу до Європи – тому що потужності нових трубопроводів і європейські обмеження на обсяги просто не дадуть "Газпромові" змоги здійснювати поставки навіть у нинішніх обсягах.

Питання в тому, чи готові в Москві заплатити прибутками "Газпрому" за можливість політичного тиску на Київ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube