Коли Дональд Трамп запропонував Данії продати Сполученим Штатам Гренландію, цю пропозицію сприйняли як чергове свідчення ексцентричності відомого своїми контраверсійними заявами президента США, пише для "Тижня" Сергій Корсунський

Абсолютно іншу реакцію у світі викликали оприлюднені наміри уряду Японії придбати за $146 млн спеціальний острів для тренування американських військових. У Токіо були занепокоєні тим, що військові навчання турбують мирних мешканців, які скаржаться на шум. Тож уряд вирішив і виявити турботу про власних громадян і зробити жест у напрямку стратегічного партнера, який гарантує Японії безпеку, зважаючи на необхідність переукладення Договору про співпрацю і безпеку між США та Японією у 2021 ро­ці. Більше ніж 50 тис. американських військових на п’яти островах – це потужний контингент Сполучених Штатів у критично важливому Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 

Реакція Трампа, який не раз висловлював незадоволення негативним для США торговельним балансом із Японією, на цю пропозицію невідома. Проте точно відомо, що він вимагає від уряду Абе різко збільшити фінансування на утримання американських військових баз: із $1,8 млрд до $8 млрд. Вашингтон не погоджується надати Токіо торговельні преференції на сталь, вимагаючи відкрити японський ринок для американської аграрної продукції. У разі незгоди Трамп погрожує підняти мито на японські автомобілі. Що ж до Росії, мирний договір із якою залишається непідписаним, то вона, звичайно, проти будь-якого посилення американської присутності в Тихому океані.

Читайте також: Маємо звести ментальну стіну між Україною та Росією – Портников

Японія – друга економіка після США у Великій сімці – не так часто з’являється в центрі уваги міжнародних ЗМІ, особливо коли йдеться про новий геополітичний світовий порядок. Усім відомі деталі торговельної війни між США та КНР, проте ключова роль Японії в укладенні багатосторонньої торговельної угоди між 11 країнами Транстихоокеанського партнерства (ТТП) залишилася в Україні майже не поміченою.

Між іншим, ця угода охоплює ринок із населенням 500 млн осіб і з 15% світової торгівлі. Сумарний ВВП Японії, Австралії, Брунею, В’єтнаму, Канади, Малайзії, Мексики, Нової Зеландії, Перу, Сінгапуру та Чилі становить 13% світового. Японія є прикладом економіки, що залежна від зовнішніх поставок енергоресурсів, проте спромоглася не тільки побудувати високотехнологічну промисловість, а й стати взірцем якості інфраструктурних проектів, просування своїх інтересів у регіоні та світі завдяки м’якій силі, насамперед економічній дипломатії.

Україну та Японію об’єднують одразу кілька важливих аспектів як у політичній, так і в економічній площині. Насамперед Японія має територіальний диспут із Росією, веде з Москвою переговори про повернення Північних островів (Курильських), як це й передбачалося домовленостями після Другої світової війни. РФ, посилаючись на "небезпеку" у зв’язку із присутністю на території Японії американського контингенту, острови не віддає. Само собою, що Японія не визнає анексії Криму й дотримується солідарної із країнами Великої сімки позиції щодо агресії Росії проти України.

Аварія на атомній станції в провінції Фукусіма 2011-го зробила співпрацю в галузі ліквідації ядерних аварій взаємовигідною, зважаючи на наш досвід ліквідації аварії на ЧАЕС. Значна частина японської м’якої сили спрямована на реалізацію інвестиційних проектів, і новий термінал аеропорту "Бориспіль" побудований саме коштом японського кредиту. Проте можливості двосторонньої співпраці залишаються значною мірою невикористаними.

Читайте також: Недолугі економічні аргументи не виправдовують німецької капітуляції перед китайським режимом

Протягом останніх років у Японії дедалі частіше лунають голоси про потребу переформатування її зовнішньої політики, зважаючи на різкий підйом Китаю, який відсунув Японію із другого місця у світі на третє, і реалізації політики "Америка передусім" Дональдом Трампом. Для економіки Японії, яка критично залежить від успіхів зовншіньої торгівлі, тиск із боку Вашингтона є болючим питанням, яке завдає шкоди інтересам країни в регіоні.

Японія до останнього сподівалася, що США приєднаються до ТТП, що кардинально підвищило б роль цієї угоди й авторитет Токіо. Проте Вашингтон заявив про пріоритетність двосторонніх торговельних угод над багатосторонніми й вийшов із ТТП. За цих умов Японія вимушена самостійно вирішувати проблемні питання і з Китаєм, і з Південною Кореєю, і щодо свободи судноплавства в Південно-Китайському морі.

На думку японських аналітиків, вакуум лідерства США слід заповнити власним проактивним баченням зовнішьополітичних пріоритетів, які мають забезпечити Японії економічну стабільність і вплив на світові процеси в ситуації, коли експансія Китаю фактично витісняє конкурентів із найцікавіших ринків, насамперед європейського. Продумана політика з нашого боку сприяла б зацікавленості Японії у збільшенні присутності в Україні з огляду на фактичну відсутність будь-яких форм нашої взаємодії із Китаєм, окрім торгівлі аграрною продукцією.

Створення надсучасної інфраструктури, зокрема будівництво мостів, інвестиції у високі технології, співпраця в галузі ядерної енергетики цілком могли би стати елементами зростання економіки України. Японія активно працює над тим, аби зберегти позиції в новому, переформатованому світі. З цією метою вона просуватиме програми допомоги країнам, що розвиваються, шукатиме партнерів, які зможуть відігравати роль містка в "китайському морі" впливу, що виникне в разі успіху "Одного поясу – одного шляху" в Центральній і Західній Європі. Україні варто подбати про те, щоб стати саме таким містком.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube