Останнім часом на своєму Facebook я багато писала про кричущі комунікаційні помилки офісу президента Володимира Зеленського, буде неправильно промовчати про останній хайп щодо зарплат міністрів і те, як про свій дохід висловилася в недавньому інтерв’ю Ганна Новосад.

Мій суб’єктивний висновок – Ганна Новосад припустилася комунікаційної помилки, пише Іванна Коберник спеціально для УП.Життя.

Але вона покарана громадським осудом не за корупцію, не за некомпетентність в управлінській діяльності, а за те, що занадто щиро сказала правду.

Як же ж так, ти ж сама писала – завжди треба казати правду! – скажуть мені ті, хто дивися мій онлайн курс чи посібник з ефективних комунікацій.

Так, але правда в комунікаціях і в розмові з друзями – це різні речі.

Поясню, що маю на увазі.

Читайте також: Що не так із зарплатами українських топ-чиновників

Але насамперед повна, без перекручень, цитата, як (на мою думку, коректно) вона була передана в новині першоджерела – агентства Інтерфакс-Україна:

"Міністр освіти і науки України Ганна Новосад заявляє, що їй вистачає її заробітної плати, щоб нормально жити, але як для людини, яка має думати про майбутнє, цього не достатньо.

"Наразі моя зарплата на руки в середньому становить 36 тис. грн, це на 10 тис. грн менше, ніж я мала на посаді керівника директорату Міносвіти.

Мені цього вистачає, щоб нормально прожити. Я маю власне житло, службовий автомобіль, у мене немає часу ходити в кіно.

Але якщо ви мене запитаєте, чи влаштовує мене це, як молоду людину, яка має думати про своє майбутнє, про заощадження, про пенсію, то безперечно цього не вистачить", – повідомила Новосад в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, чи влаштовує її зарплата на посаді міністра.

Вона наголосила, що після завершення роботи в міністерстві вона не матиме заощаджень як таких, а також зазначила, що зі своєї зарплати багато витрачає на поточні витрати, які потрібні на утримання офісу.

"Також у мене зараз немає сім'ї. В якийсь момент я захочу мати дитину, а на таку зарплату я її не зможу утримувати. А я не готова піти на ситуацію, коли хтось утримуватиме мене, я повинна сама мати конкурентну зарплату. Тому настане час, коли я просто не зможу жити в Києві на таку зарплату, і це буде рішення, яке потрібно буде усвідомлено приймати", - заявила Новосад".

Так, в комунікаціях треба казати правду, але це не звичайна розмова, це робота.

Інтерв’ю як робота вимагає дисциплінованого дотримання заготовлених ключових повідомлень.

Правильне повідомлення в інтерв’ю Новосад було: "Наразі моя зарплата на руки у середньому становить 36 тис. грн, це на 10 тис. грн менше, ніж я мала на посаді керівника директорату Міносвіти. Мені цього вистачає, щоб нормально прожити". 

Ось тут Новосад мала поставити крапку і це була б чесна і коректна відповідь.

Вона б не образила тих, хто отримує нижчу зарплату.

Не відволікла б увагу від важливих речей, які робить міністерство.

Не створила б проблем для репутації.

Ще раз інтерв’ю – це робота, а не звичайна розмова.

Ваше слово відгукується в медіа зовсім інакше, ніж в діалозі у вужчому колі. Про це публічній особі необхідно пам’ятати невпинно. Цьому треба вчитися і тренуватися.

І це дуже добре вміли робити особи на посадах міністрів (особливо до Євромайдану), чия мізерна зарплата дозволяла їм їздити на розкішних авто, відпочивати на найдорожчих курортах, зводити собі будинки розміром з райком чи псевдопалац на найдорожчій землі в Конча-Заспі, скуповувати квартири в найдорожчих житлових комплексах Києва. І негласний суспільний договір дозволяв їм це робити.

Нова хвиля міністрів декларує, що не хоче таємно красти, але хоче мати високі офіційні зарплати. Але більшість з них не відчуває – де та межа, де їхнє розуміння "достатньої" зарплати вступає в конфлікт з таким же розумінням більшої частини населення.

Першим постраждалим був міністр юстиції Денис Малюська, який повідомив, що не може утримувати на офіційну зарплату 4-ьох дітей.

На жаль, Ганна Новосад поглибила його помилку і говорила про недостатність зарплати міністра для утримання гіпотетичної дитини, якої в неї ще немає.

І широкому загалу до лампочки – що робота міністра, це ненормований робочий день, коли ти не належиш собі.

Коли ти маєш купувати квитки в невідкладні відрядження за свої кошти (в тому числі закордон) і за них же бронювати готель (які колись повернуть, якщо відрядження відбулося, а якщо було скасоване за годину до виїзду-вильоту – то не повернуть).

Коли ти не можеш брати їжу з дому, відповідно – додаткові витрати на харчування.

Але це дрібниці, порівняно з головною витратою будь-якої працюючої мами. Якщо в тебе немає відданої здорової бабусі, то твоєю найбільшою витратою буде няня.

Точніше дві – бо невідкладні відрядження, в тому числі у вихідні, ефіри на вечірніх ток-шоу, ранні наради, засідання уряду о 8-00 одна няня не потягне (ну або коштуватиме як дві).

Це правда, яку не хочеться знати тим, в кого ніколи не було няні й тому здається, що це така фантастична розкіш і привілей.

Тому вони не розуміють, що ти не можеш встати на Кабміні й сказати: "Вибачте, я пішла, мені треба відпустити няню (чи забрати дитину з садка)".

І саме тому вони побачили в інтерв’ю не тезу "Я відповідально ставлюся до планування свого майбутнього", а тезу "Мені мало 36 тисяч".

Тому так, Ганна Новосад припустилася комунікаційної помилки, почавши відповідати на гіпотетичне запитання і прогнозуючи ситуацію, як людина, що думає наперед.

Але коли ти на посаді міністра, нікого не цікавить, що ти думаєш наперед про свою долю. Всі приміряють цю долю на свою життєву ситуацію і впевнені, що тобі краще, ніж їм.

Ось таким потраплянням в нерв 36 тисяч гривень зарплати Новосад перебили 100-тисячні премії і значно вищі середньомісячні зарплати інших міністрів та їхніх заступників.

Читайте також: После логичного намерения сократить количество вузов Новосад становится объектом критики

Зараз ходять чутки, що в результаті покарають лише Новосад.

Якщо це станеться, це буде черговою і комунікаційною, і стратегічною помилкою влади.

Це буде популістичним кроком, який дасть картбланш лицемірству приховувати доходи і закривати очі на невідповідний спосіб життя посадовців – аби було тихо.

Короткостроковий популістичний ефект пройде швидко, а проблема оплати праці міністрів в сумі, яка дозволяє жити в Києві та покривати частину службових витрат, які (і це всі причетні знають) не покриваються державою – залишиться.

Особисто для мене ця ситуація стала й інсайтом щодо мого оточення: хто вважав за необхідне чесно сказати про необхідність достойних зарплат для міністрів, а хто влився у водоворіт "ах ти ж така-сяка, можна прожити на таку зарплату".

І приємно, що в мене є своя бульбашка – в якій написали пости "Люди, ви що? Так, вона припустилася комунікаційної помилки, буде їй гірким уроком. Але подивіться, що вже встигло зробити її міністерство за цей час і порівняйте з іншими міністерствами і нашими песимістичними очікуваннями після зміни влади. Реформа НУШ продовжується, збережено її фінансування, доопрацьований і ухвалений новий Закон "Про повну загальну середню освіту", відбувається прогресивна зміна фінансування університетів,   прийняті важливі зміни в сфері науки, такі, що вперше про МОН схвально відгукуються науковці. Ви цього не бачите?".

Саме так і відбувається відхід від комуністичного сприйняття дійсності та ілюзорної зрівняйлівки. Мені особисто було важливо знати, що навколо мене є люди, що мислять раціонально і ширше, не лише через призму власного досвіду.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube