Українські старшокласники в 2018 році вперше брали участь в міжнародному тестуванні для оцінки якості освіти в країні – PISA. Третина школярів продемонстрували рівень знань і вміння застосовувати їх на практиці нижче середнього показника.

Міністерство освіти відреагувало тим, що оголосило 2020-й роком математики. А ЗНО з математики буде тепер обов’язковим (правда, про це говорили ще до невтішних результатів PISA), пише Настя Касьян у блозі для НВ.

Багато хто підтримує таке рішення, з міркуваннь "математика = логіка". Але мені здається, не з того кінця ми тягнемо.

Коли розгорається дискусія про необхідність обов’язкового ЗНО з математики в контексті результатів PISA, чомусь упускається один момент. У той час, коли третина учнів завалили математику, чверть 15-річних підлітків показали низьку читацьку компетентність, тобто для них проблема – прочитати і зрозуміти прочитане.

А перш ніж розв’язати задачку, її потрібно прочитати і зрозуміти. Прочитати і зрозуміти. Я допускаю ймовірність, що частина дітей на PISA просто не зрозуміли, чого від них хотіли через свою низьку читацьку компетенцію.

Тут я коротко перекажу концепцію розвитку мислення у дітей швейцарського психолога Жана Піаже. І один цікавий експеримент.

Читайте також: Результати тестів PISA. Вирок чи можливість?

Для того щоб починати вивчати математику, у дітей вже повинен бути певний рівень сформованого логічного мислення.

З одного боку для цього повинні дозріти певні структури головного мозку.

З іншого – логіка розвивається під час спілкування з іншими людьми, дітьми зокрема. Адже якщо всередині сім'ї дитині не потрібно доводити свою точку зору або пояснювати щось, оскільки батьки розуміють все самі, або якісь поняття є аксіомою всередині сім'ї. То під час гри з іншими дітьми, дитині потрібно пояснити, чого вона хоче, обґрунтувати, чому інші діти повинні прислухатися до неї, розповісти правила гри, відстояти свою точку зору під час суперечки. Це і є розвиток логіки.

Тобто не зубріння сторінок з підручника, не розв’язання 200 прикладів "плюс-мінус", а саме спілкування розвиває логіку у дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку.

У Штатах в 30-х роках минулого століття Луї Бенезет провів експеримент, що підтверджує концепцію Піаже. Він взяв кілька класів початкової школи і замінив у них арифметику "говорінням". Діти вчилися рахунку, але не зубрили таблицю множення або правила аж до 6 класу. Вони вчилися за принципом 3R: "to read", "to reason", "to recite" – читати, міркувати, розповідати. На уроках школярі розповідали про події, плани, спостереженнях, обговорювали прочитані книги.

На початку 6 класу діти з експериментальної групи, цілком очікувано, під час математичного тестування показали результат значно нижче, ніж діти, які навчалися за традиційною програмою. У квітні школярі з обох груп були практично на одному рівні. А в червні експериментальні класи показали результат вище, ніж діти зі звичайних класів.

Тобто, перш ніж починати вчити математику, дітей потрібно навчити читати і осмислювати прочитане, їх потрібно навчити міркувати, проводити паралелі, відокремлювати головне від другорядного, не за допомогою ділення в стовпчик або виконання інших арифметичних функцій, а шляхом обговорення того, що є навколо них.

Я ні в якому разі не стверджую, що математика погана або непотрібна наука. Ні. Але ми повинні знайти нові сенси, інші підходи, тому що колишні вже не працюють.

Стара мотивація вже давно не діє. Розкажіть підлітку, що без математики він навіть здачу в магазині не зможе порахувати. Ок, бумер. Тільки ви забули, що сучасні діти грошей не бачать. Не тому що їх немає, а тому що у них є банківські карти, більш того, рахунки прив’язані до смартфонів і смарт-годинників. Вони просто прикладають гаджет до терміналу – і все. Нічого рахувати не потрібно.

Читайте також: Існує три важливі обставини, без яких ЗНО з математики втратить будь-який сенс – освітянин

Старе добре ЗНО теж не дуже допомагає підвищити грамотність. Взяти хоча б для прикладу ЗНО з української мови. Вже більше 10 років українські випускники здають ЗНО з української мови, але грамотніше від цього коментарі в фейсбуці не стали, а суржик не згинув у небуття. Жарт, я ж головний редактор, я бачу всіх цих випускників: одиниці здатні написати зв’язний виразний текст без помилок, а так, щоб ще звернути увагу на джерела, перевірити їх – так це взагалі з царини фантастики.

Чому ж так відбувається? Деякі випускники поділилися, що, на їхню думку, можна не особливо напружуватися на уроках 10 років, а в 11 класі найняти репетитора і навчитися писати ЗНО, отримати потрібний бал. Тому що незалежне оцінювання і навчання в школі – це дві різні речі. У свою чергу викладачі вузів говорять про слабку підготовку першокурсників. Виходить, ЗНО допомагає боротися з корупцією під час вступу до інститутів-університетів, але нічого не говорить про реальний рівень знань у дітей, про їх інтелектуальні здібності й таланти.

Давайте просто не будемо брехати хоча б самі собі, що ЗНО з математики підвищить загальний рівень знань предмета серед школярів. Або що змушуючи дітей займатися математикою з ранку до ночі, ми допоможемо їм розвинути логіку.

І якщо вже хочеться чогось змінити систему освіти на краще, то давайте почнемо з того, щоб навчити дітей розуміти зміст прочитаного.

Коментаторів для чистоти експерименту прошу писати, яка оцінка з математики у них була в школі. Цікаво ж.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube