На перший погляд, нова методологія Європейської комісії щодо розширення ЄС, опублікована 5 лютого, видається розсудливим рішенням із великою кількістю непоганих ідей, пише Рікард Юзвяк у блозі для сайту "Радіо Свобода".

Але не обманюйте себе, тому що, якщо її ухвалять, це означатиме дві речі: приєднатися до блоку буде важче, ніж будь-коли раніше, і коли справа дійде до політики розширення ЄС, то провідну роль відіграватимуть країни-члени ЄС, а не брюссельські бюрократи. Урешті-решт, це погані новини для кандидатів у ЄС із Західних Балкан, а також для таких країн, як Грузія, Молдова й Україна.

Зрозуміло, що потрібно було щось зробити з політикою розширення ЄС після провалу минулої осені. Попри те, що Європейська комісія протягом двох років закликала країни-члени ЄС дати зелене світло Північній Македонії й Албанії, щоб почати переговори про вступ, безкомпромісна позиція Франції (за підтримки Данії й Нідерландів, коли справа дійшла до Албанії) дала червоне світло. Те ж саме відбулося минулого і позаминулого літа.

Багато в чому нова модель має заспокоїти навіть найбільших скептиків серед країн-членів ЄС.

Читайте також: Як Brexit змінить політику ЄС і Великобританії щодо України

Пропозицію зібрали докупи менш ніж за два місяці на прохання Франції. Це, мабуть, своєрідний рекорд у швидкості, з огляду на те, що Брюссель любить обмірковувати речі довго. Але правда в тому, що ця ідея ще далека від завершення. Країни-члени все ще можуть відкликати її як занадто слабку. Також ходили чутки, що деякі з них, можливо, збираються відтягувати це рішення настільки, що заявлений намір Брюсселя нарешті дати добро Тирані і Скоп’є відійде на другий план напередодні саміту ЄС – Західні Балкани в Загребі на початку травня.

Отже, що є в цьому документі і що це означає для Албанії й Північної Македонії, а також, можливо, у подальшому для Боснії і Герцеговини й Косова? Він надає більше можливостей країнам-членам ЄС контролювати прогрес країн-кандидатів. Він також передбачає, що фінансові внески ЄС можуть збільшити або зменшити залежно від результатів і від етапів переговорів про вступ, що будуть відкриватися і закриватися групами по шість, а не кожен окремо, як це працює зараз. Цей процес охоплює 33–35 окремих розділів-галузей, у яких кандидати на вступ до ЄС повинні дублювати європейські закони у своєму внутрішньому законодавстві.

Останній пункт може здатися незначною зміною, але це не так. Нині розділи відкриваються практично довільним чином, і це створює враження, що кандидати роблять хоч якийсь прогрес. Об’єднання у групи означає, що жодна з них не буде закрита, поки не будуть виконані усі розділи цієї групи. Це ясно дає знати, що в майбутньому розширення не буде йти швидко.

Читайте також: Брекзит відкрив іншу Британію – схожу на Україну

Якщо поглянути, крім усього іншого, на пропозицію, що країни-члени можуть знову відкрити вже закриті розділи, то стає зрозуміло, що Єврокомісія передає повноваження національним столицям, зокрема тим, які можуть використати процес розширення ЄС, на перший погляд, для внутрішніх цілей. Цього разу так вчинили Париж і певною мірою Гаага й Копенгаген, але завтра це може бути хтось інший.

Незалежно від того, як подивитися на це, ймовірно, для вступу до ЄС з’явиться більше перешкод, ніж будь-коли раніше, – насправді так багато, що один посадовець ЄС, із яким я говорив, зазначив, що "вибухові" розширення 2004 і 2007 років, які охопило 10 країн Центральної і Східної Європи, "ймовірно, ніколи б не сталися в ці нові часи".

Іще один цікавий аспект полягає, звичайно, в тому, до яких країн буде застосовуватися ця методологія. Сербії і Чорногорії, які вже почали свої переговори про вступ до ЄС, вона не стосується. Єврокомісія заявила, що було б неправильно міняти правила гри, раз гра вже триває, хоча вони можуть вирішити взяти участь у цій моделі, якщо захочуть самі.

Туреччину, переговори якої з Брюсселем не зрушають із місця вже роками, навіть не згадують.

Але, мабуть, значно більше країн по сусідству з ЄС хотіли б долучитися до нового методу. Адже він пропонує принаймні якийсь шлях до вступу, хоча і дуже складний.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube