"Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" нарешті можна подивитися онлайн
"Співає Івано-Франківськтеплокомун
Коли на екрані комунальники викопують старі труби, а їхня ізоляція розпадається – це метафора трупа Радянського Союзу, що розкладається. Цим враження тоді поділилася з режисеркою Надією Парфан після показу на Одеському кінофестивалі, де мені дуже довго хотілося аплодувати. І далі говорили, що "інфраструктурну кризу треба вирішувати – необхідні нові труби й нова теплоізоляція. Адже, тільки перефарбовуючи серп і молот на синьо-жовте та співаючи у вишиванках не про Леніна, а про Україну, не зможемо опинитися в новій країні".
Читайте також: Інший хор. Про незбагненний дзен співу українських комунальників
Це прекрасна картина про наших людей – працьовитих, гідних, прекрасних. І набагато доречніша зараз за будь-які жарти про собак і комунальні послуги, які вже всіх втомили, але гарно вписуються у драму абсурду українських реалій.
І, звісно, ця картина – про життя.
"Життя теплокомуненерго – циклічне, сезонне. Влітку – відпустки, городи. На День незалежності всі збираються, співають хор водоканалу, хор теплокомуненерго та хор тролейбусників. Останній, до речі, розпався. Далі готуються до опалювального сезону. Із його початком – пекло. Ремонт, холоди. Навесні – День комунальника. Ми рік це вивчали, знімали наступного, за третій – дофільмували, що не встигли", – розповіла мені Надія. Картину знімали три роки.
Читайте також: Україна здобуває перемоги на кінофестивалях, але більшості байдуже – чому?
– Аби зрозуміти, що може статися, 365 днів спостерігали за роботою підприємства. Наприклад, котел запускається один день на рік. І з першого разу ми не встигли зняти. Тому що пуск залежить від погоди й політики. Середня температура має бути меншою за вісім градусів протягом трьох діб. Тоді міськрада дає наказ. Що може бути більш непередбачуваним, ніж погода плюс українська політика? Як готувати команду для таких зйомок? Треба брати квитки на потяг "Київ – Івано-Франківськ", яких ніколи нема.
Для іноземних глядачів саме явище центрального опалення доволі екзотичне. Питали про екологію, деталі системи опалення. Сама ця котельня – для них наче сюжет каналу "Дискавері" із країни третього світу. Однак вони сприйняли історію про людину епохи, що закінчується. У Швейцарії аудиторією фестивалю були однолітки наших хористів. Вони живуть в інших умовах, але все зрозуміли. Особливо гумор. Бо іронія над владою не потребує перекладу.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки