Коли президент на зустрічі з великим (переважно міжнародним) бізнесом каже "Ми очищуємо країну від бруду", малий бізнес сприймає це на свій рахунок.

Читайте також: Зекономіка має бути зекономною: брежнєвський заповіт стає дороговказом для влади

В усьому світі, і в розвинених країнах, і в тих, що доганяють, розуміють просту річ: основні соціально-економічні функції малого бізнесу полягають у забезпеченні зайнятості, самозарадності (хто не знає такого слова, це від "сам собі дає раду", тобто сам відповідає за власне життя), створенні інфраструктури життя, боротьбі з бідністю. А зовсім не в наповненні бюджету. Малий бізнес заслуговує на подяку й визнання вже тим, що створює робочі місця, знімаючи людей із шиї держави та суспільства.

Багато українських політиків бачать економічну модель України іншою: ринки поділені між монополістами – олігархами і транснаціональними корпораціями, а всі робочі місця створені ними. Цей неофеодальний лад має для них одну велику перевагу: немає вільних громадян. Всі або працюють на великих роботодавців, або сидять на соціальних виплатах від держави. Таку економіку легше адмініструвати, а головне – такою країною легше керувати.

Читайте також: Зеленському показують жовту картку. Не дослухається – матиме червону. ВІДЕО

Але така модель суперечить українським культурним і психологічним традиціям волі, незалежності, хуторянства, "садка вишневого коло хати". Щоб запровадити таку модель, доведеться кудись подіти всіх українців (примусити до еміграції?) і завезти когось іншого.

Врешті найбільш інноваційний і сталий розвиток ми бачимо саме там, де є схожі культурні традиції: США, Велика Британія, Німеччина, Північна Італія, Франція, Ізраїль, Швейцарія, скандинавські країни.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube