Світові медіа як про головну новину, що поступається хіба що невблаганному поширенню епідемії коронавірусу, повідомляють про перемогу ультраконсервативних сил на парламентських виборах в Ірані та крах надій помірних прихильників президента країни Хасана Рухані, пише Віталій Портников для "Еспресо"

Ясна річ, є дуже велика спокуса поміркувати про те, як на шансах кандидатів позначився жорсткий курс президента США Дональда Трампа щодо Ірану або порівняти ультраконсервативний успіх із посиленням позицій правих популістів по всьому світові. Однак усі ці роздуми та порівняння будуть відвертою маніпуляцією.

Читайте також: Зупинити дракона: як завдати головного болю пекінському агресорові

Ніяких реальних виборів в Ірані не відбувалося. Власне, їх не було ніколи. Іранський виборець голосує лише за тих кандидатів, яких допускає до голосування Рада вартових конституції, що виконує волю фактичного монарха Ірану, верховного правителя аятоли Хаменеї. Відбирають цих людей за переконаннями. Тож якщо рада не допустила до участі в голосуванні переважну більшість носіїв відносно помірних поглядів, то за них ніхто й не міг проголосувати. Якби в аятоли Хаменеї тільки виникло бажання, сьогодні в Ірані міг би бути сформований цілком "помірний" парламент. Але й це не відображало б реальних настроїв іранців. Тому що реальні настрої – це коли ти голосуєш за того, кого хочеш, а не за того, за кого тобі дозволяють проголосувати.

Саме тому ми так ніколи й не дізнаємося, як насправді відреагували іранці на політику Трампа або знищення українського літака зі своїми співвітчизниками ППО Корпусу вартових Ісламської революції. Точно так, як ніколи не дізнаємося, яким був би реальний рівень підтримки Путіна та "Єдиної Росії", якби в Росії була справжня, а не "керована", картонна демократія. Однак ми зрозуміємо, чому такі країни, як Росія та Іран, тягнуться одна до одної – тому що коли демократія – це вибір вузького кола злодіїв і фанатиків, а для інших – декорація, тоді ті, хто декорації споруджує, змушені знаходити спільну мову й разом протистояти цивілізованому світові.

Читайте також: Поруч із популярним нині зреченням від демократії постають і прогресивні альтернативи

І зрозуміємо, чому режими в таких країнах вічно влаштовують війни. Тому що люди, які в цих країнах живуть, чудово розуміють, що вони не голосують. І повинні усвідомити, чому ж це вони повинні довіряти волі аятоли або бажанням Путіна. А тому, що всім загрожує смертельна небезпека. Тому що Ізраїль завтра завоює Іран. Тому що українські бандерівці вже готуються разом зі своїми американськими господарями бомбити Воронеж. І якщо обрати не тих, країні кінець. Тому  вам і дають змогу проголосувати за перевірених товаришів.

Можна, звичайно, написати безліч саркастичних коментарів на тему недосконалості та деградації класичних демократій. Можна дивуватися політичним успіхам "Кварталу 95" і нарікати на залежність українського виборця від інформації олігархічних телеканалів. Але принаймні іранське "голосування" точно показує, якою є ціна альтернативи. І те, що іранські вибори проходили на тлі не розмов про війну, а справжнісінької війни в сирійському Ідлібі, де інтереси Росії та Ірану вкотре з перетнулися з інтересами Туреччини – ще одне нагадування про те, що "керована демократія" не втомиться плодити нові конфлікти та приводити до нових руйнувань і смертей всюди, від Донецька до Ідліба.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube