Протистояння Спарти та Мессени – це яскравий приклад того, що перемагає не найбільш потужна армія, а суспільство, яке готове миритися з жертвами, але йти до кінця. Тому давайте розглянемо Спарту як приклад для українства.

Всі ми полюбляємо згадувати Спарту як приклад певної мужності та войовничості. Адже місто-країна, яка в період найбільшого свого розквіту займала територію меншу за 1/5 території Одеської області, із населенням в пару десятків тисяч, примудрялось одноосібно протистояти багатомільйонним імперіям.

Читайте також: У Зеленского не покладая рук ищут мира с агрессором любой ценой, – мнение

Але витоки могутності цього міста-держави слід шукати у першій великій війні Пелопоннесу, між Спартою та Мессеною, яка тривала двадцять років і закінчилась перемогою Спарти.

Спарта і Мессена знаходились під владою одного народу дорійців, в яких щоправда, були абсолютно різні погляди на подальше існування один одного. І два міста, які знаходились на відстані 60 км один від одног, вирішили визначитись, хто ж кому має підкорятись.

Спартанці виявились непоганими стратегами і відразу перенесли бойовві дії на територію супротивника, захопивши прикордону фортецю Афея.

Читайте також: Павел Казарин: Москва добилась того, к чему стремилась, – пересмотра своего статуса в войне на Донбассе и начала отмены санкций

Після чого почали щорічно діставати своїх сусідів вилазками, а також знищенням їх полів, що як ви розумієте, в той час було рівнозначно підриву всієї можливої економіки.

Так продовжувалось років 15, після чого відбулась генеральна битва, в який перемогла…Мессена, але замість того, щоб іти нищити та добивати супротивника, вони вирішили вступити в тривкий процес перемовин і відновлювати економіку. Спартанці ж були менш дипломатично підковані і всі ресурси кинули на відновлення армії і заприсяглись воювати доти, доки Мессена не буде підкорена.

Ще років за п’ять мессенці втомились від війни і відмовились збирати військо для чергової літньої війни зі спартанцями. І відповідно в один прекрасний літній день спартанці увійшли в місто, яке ніхто не збирався захищати, і перетворили місцеве населення на рабів-ілотів.

Читайте також: Крок назустріч капітуляції: Україна на шляху до прямих перемовин із загарбниками​​​​​​​

Подальша доля ілотів була показовою. Раз на рік рада ефорів Спарти оголошувала їм війну, щоб спартанська молодь могла вправлятись у вбивствах.

Тож протистояння Спарти ти Мессени – це яскравий приклад того, що перемагає не найбільш потужна армія, а суспільств, яке готове миритися з жертвами, але йти до кінця.

І як наслідок у книжках по історії ми вивчаємо Спарту – Лакадемемон, як визначну державу минулого, а месенців, які втомились на двадцятий рік війни, як рабів, які хоч інколи і повставали.

Тож всім пташиним гуманістам, я б хотів нагадати слова Кахи Бендукідзе: «Україна існувала не завжди». І якщо ми будемо продовжувати втомлюватись від війни України може і не відбутись.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube