Усі знають, що зараз у країні купа проблем, починаючи від карантину і зупинки економіки, і завершуючи світовою кризою, що вже маше нам весело і привітно. Очевидно, що нас чекають дуже серйозні випробування. Але одна річ, побачити пожежу і намагатися її вгамувати, і інша річ – це намагатися підлити у цю пожежу діжку бензину.

Як на мене різке бажання когось в Україні оголосити дефолт та припинити співпрацю з МВФ саме зараз – це якраз спроба підлити бензину в пожежу.

Вимоги МВФ на даний момент досить помірковані. Чимало з них вже виконано, але залишилося декілька важливих питань. Зокрема – щодо прийняття законопроекту №3260, що унеможливить відміну рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з Державного бюджету їх попереднім власникам.

Цей законопроект відомий у народі як "антиколомойський", хоча мова у даному випадку йде не лише про "Приватбанк", але і про ряд інших фінансових установ.

Мотивація МВФ – прозора. Вони не хочуть підтримувати наших "нещасних олігархів", а українським судам на даний момент довіряти у них підстав немає.

Отже, на одному важелі – дефолт, а на іншому – інтереси окремих осіб. Що треба обрати? Питання, мабуть, риторичне. Але не для всіх.

Останнім часом деякі депутати від СН провели у соцмережах своєрідний флеш-моб із закликом підтримати даний законопроєкт. Очевидно, це сигнал, і сигнал не лише суспільству, але й іншим політичним силам, адже схоже, що голосів у рамках самої політичної сили для підтримки законопроекту не вистачить.

Читайте також: Фурса: У Зеленського та його "слуг" простий вибир – Україна або Коломойський

Логічно припустити, що політичні сили, які наголошували на необхідності підтримки співпраці з МВФ та загалом – "західного" вектору розвитку країни, а мова, у першу чергу, про "Голос" та ЄС, мають об’єднатися із частиною СН та все-таки ухвалити ключовий законопроект для продовження співпраці з МВФ. У них же точно немає інтересу підтримувати Коломойського? Правда, поки що це не очевидно.

З боку "прозахідної опозиції" лунають якісь незрозумілі тези про "реструктуризацію боргу", хоча зараз очевидно, що ми – не в тих умовах, аби диктувати свою волю МВФ. Купа країн потребуватиме підтримку та допомогу. Більш значимих для світової економіки та політики.

Читайте також: Люди Коломойського пропонують Україні свідоме самогубство – Фурса

Очевидно, що якщо ми будемо "качати права", то маємо усі шанси опинитися у "кінці черги". Ні, я допускаю, що хтось із опозиціонерів може розглядати дефолт як прекрасну нагоду для самих себе "підняти хвилю" та повернутися у владу, але це занадто необачно. Ми не Греція, яку буде підтримувати вся Європа. І навіть не Росія кінця 90-х. Гратися у подібні ігри – небезпечно.

Як на мене, голосування по закону про унеможливлення скасування націоналізації банків – це реальний індикатор, хто "прозахідний" на словах, а хто – реально, бо мені абсолютно очевидно, що розрив з МВФ в нинішніх умовах – це поглиблення кризи та надання Росії прекрасного шансу затягти нас у "Русский мир".

Ну і кожен зрештою має вже визначитися із публічною позицією.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube