Злагода в Європейському Союзі – одна з перших утрат пандемії (можливо, навіть фатальна). Колишній президент Європейської ради Дональд Туск нарікав: "Китай і Росія почали інформаційну війну із Заходом. Головні аргументи: "вірус прийшов зі США" і "ЄС нічого не робить". Їх поширюють також так звані корисні ідіоти. У часи справжньої епідемії нам потрібен імунітет від вірусу брехні", пише для "Тижня" Едвард Лукас

Як стверджують прокремлівські сайти, удосталь прикладів того, що пандемія – це вишукана змова для того, щоб перекрутити результати судового розгляду справи MH17 у Нідерландах. Ще одна версія: неоліберали, що керують світом, дозволяють епідемії ширитися, бо їм байдуже до бідних людей. А ось що нещодавно писали у Twitter: "CDC (Центри з контролю та профілактики захворювань США – ред.) були захоплені зненацька. Коли був нульовий пацієнт у США? Скільки осіб інфіковані? Як називаються лікарні? Може, це американська армія спричинила епідемію в Ухані. Будьте прозорими! Оприлюдніть свої дані! США завинили нам пояснення!".

Читайте також: Мутації дезінформації: ціною легковажних розмов може бути життя

Це допис не якогось маргінального любителя теорій змови, а з акаунта у Twitter речника міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцязана. Він також схвально твітнув посилання з маразматичного сайту Global Research, де кажуть, що 11 вересня було справою глобалістів, і "криптократія вакцин" труїть наших дітей.

З одного боку, усе це нонсенс. Почнімо з того, що будь-хто, маючи зайвих десять секунд на пошук в інтернеті за запитом "EU Coronavirus response" ("реагування ЄС на коронавірус"), може побачити, що робить Єврокомісія. Імовірно, цього замало, але за правилами ЄС охорона здоров’я – відповідальність державної влади кожної країни-учасниці. Якщо ви засуджуєте рішення про заборону Німеччини на експорт медикаментів в Італію, винуватити слід уряд Анґели Меркель, а не когось у Брюсселі.

Та в боротьбі за увагу громадськості такі нюанси губляться. Заголовки ЗМІ замайоріли новиною про термінові поставки медикаментів із Китаю до Італії, а також про кепську пресконференцію Крістін Лаґард – нової голови Європейського центрального банку. Натякнувши, що фінансові труднощі Італії – провина італійців, Лаґард підкреслила, що для європейських інституцій правила справді переважають над співчуттям.

Читайте також: Як Швеція дає раду коронавірусові

Не тільки Південна Європа почувається покинутою. На польському державному телебаченні хвалили Китай і заявили, що ЄС "безпорадно розводить руками" та переклав "тягар боротьби (із вірусом) на країн-учасниць". Польські євроскептики – як ліві, так і праві – вторують у схожому руслі. Ніхто наче й не завважив, що Польща отримає непропорційно щедру виплату обсягом €7,5 млрд від нового антикризового фонду ЄС із бюджетом €37,3 млрд.

Думки мають наслідки. Важливі досягнення європейської інтеграції за останні 30 років ідуть шкереберть. Пам’ятаєте Шенгенську зону? Неспроможність запровадити належну міграційну політику завдала їй одного удару. Тепер страх перед вірусом спричинив посилення прикордонного контролю на рівні, небаченому з 1990-х років. Єдиний ринок розвалюється, – нехай наразі тільки у вузькому секторі медичного забезпечення, – зокрема через дивний вияв безвідповідального егоїзму Німеччини. Єврозона котиться у прірву. Економіка Італії надто обтяжена боргами, щоб її рятувати, але й надто велика, щоб махнути на неї рукою.

Засудження дезінформації цього не спинить. Дії та слова мають бути сміливішими й вигадливішими. Чи може НАТО розглянути варіанти координації військового медичного потенціалу для підтримки найбільш постраждалих країн? Як щодо заклику до міжнародної солідарності, щоб зібрати гроші для збіднілих і знедолених унаслідок соціальних та економічних наслідків пандемії? Ще до того, як рівень смертності сягне високого рівня, ми впадемо у відчай і втратимо мужність на користь наших ворогів. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube