В країні серйозно не вистачає тестів на коронавірус. Як і у всього на світі, у цього багато причин, я розповім про ті, з якими зіткнувся я, як один з розробників таких тестів.

Що потрібно, щоб створити тест на коронавірус? По-перше, сам вірус для цього не потрібен. Той, хто першим мав доступ до вірусу і прочитав послідовність його генома, поділився цією послідовністю зі світом, завантаживши його у спеціальну базу.

Китайці зробили це на початку січня. Після цього вчені з усього світу могли підібрати методики для виявлення РНК вірусу. Потім треба зібрати всі необхідні реагенти, оптимізувати методику з врахуванням особливостей реагентів і обладнання у кожній країні, а також заповнити купу бюрократичної документації та провести випробування на заражених зразках. Це коротко.

Перший зареєстрований ПЛР-тест на коронавірус в Україні ми в Діагені зробили у середині лютого. Коли ще в Італії все було відносно спокійно, і в Україні мало хто розумів потенціал епідемії.

Читайте також: В Україні зафіксовано 68 нових випадків коронавірусної хвороби за добу

Через все, що написано нижче, минулого місяця у мене було гостре бажання продати всі розроблені тести закордон. Пропозицій було багато. Але попри всі труднощі, всі наші тест-системи зараз активно використовуються у багатьох лабораторіях саме України.

За допомогою цих тестів встановили перші випадки зараження у Львівській та Закарпатській областях, одні з перших випадків у Києві, і продовжують виявляти нові випадки у інших регіонах. Всі вони увійшли в офіційну статистику по країні.

Тепер про труднощі, з якими довелося зіткнутися. Їх багато. Нас намагалися звинуватити в корупції. Тим, хто шукав корупцію в наших діях, і для цього придумував вигадливі вигадані сценарії – великий привіт.

Якщо ваші висловлювання і звинувачення на адресу мене і моїх колег дійсно вплинули на те, що вітчизняні тести не використовувалися в Україні довгий час – нехай це буде на вашій совісті. Збиток рахуйте в грошах або людях. Що вам ближче. Наша тест-система розроблена саме українськими вченими, і пройшла валідацію в референс-лабораторії України і Німеччини. Ніяких договірників з владою щодо її продажів у нас немає і не було.

Нам заважали. Також привіт хлопцям з верхівки МОЗ, які намагалися протиснути тендер на закупівлю обладнання для короновіруса на багато-багато мільйонів і наші тести заважали успішній і вигідній покупці, тому що були несумісні з їх маркою обладнання. Ви на всіх рівнях заважали нам працювати.

Це та частина міністерства, що не охорони здоров’я, а насправді – самозбереження. Коли ми офіційно просили допомоги у МОЗ з контрольними зразками від перших пацієнтів в Україні, зразків які нічого не варті, але могли б прискорити масовий вихід розробки в рази, нам тонко натякнули що цього нам краще не чекати ніколи.

За бездіяльність у нас зазвичай не карають, навіть коли мова про насування епідемії. Це перший урок що я виніс за минулі два місяці.

Другий урок полягає у тому, що не так пригнічують закиди ворогів, як лукавство і мовчання колег. Коментувати набагато простіше ніж працювати. Не знаю звідки у вас стільки часу на всі ці пости, статті та коментарі. Коли ви знаходите час на науку і медицину? Ви так ретельно вмієте знайти аргументи під кожну дурість гомеопата, але так не критичні у судженнях про колег по цеху. Дуже багато коментуємо, дуже мало робимо. Давайте краще працювати.

Колегам-розробникам тест-систем з України я можу побажати терпіння. Знаю, що частини з вас певні відомства тепер також гальмують роботу. Тримайтеся. Я готовий допомогти чим можу. Попри увагу на ваші висловлювання, і побачену вами конкуренцію.

Вірус не такий простий, і його складно діагностувати. Разом ми зможемо зробити більше, ніж окремо. Всі наші з вами розробки потрібні країні, і чим більше їх буде тим краще. Ми готові до співпраці. Нам час з вами поговорити.

Це не час вправлятися у красномовстві і мірятися знаннями та вміннями. Час ділитися цими знаннями і вміннями та підтримувати інших. Це стосується не тільки тестів, але і закупівель ШВЛ та іншого обладнання. Давайте якось задвінь свої політичні амбіції і будемо щось робити, а не коментувати здатності політиків це обладнання дістати.

Лікарням, лабораторіям, волонтерським організаціям зараз потрібна допомога. І кожна ваша година у Twitter і Facebook – це година, коли ви їм не допомогли. Громадянська позиція важлива, і у кожного є право на свою думку і політичні погляди. Але зараз я перебуваю всередині ланцюжка тестування-виявлення і бачу дуже багато думок, і мало дій.

У нашій лабораторії немає можливості забезпечити всю Україну необхідними тестами, і всі українські розробки зараз потрібні. Впевнений, що буде потреба і в закордонних. Ми не обіцятимемо сотні тисяч тестів на місяць, тому що якісно виготовити таку велику кількість можна тільки на спеціальних заводах, яких немає в Україні.

Створенням їх треба було займатися кілька років тому. Виробництво може виготовляти тільки ту кількість партій, якість яких воно можеш контролювати.

Не все так погано, і за останні два місяці і нові сто номерів у записнику я зустрів безліч людей, які живуть ідеєю, роблять все для людей і на яких все тримається. З ними у нашої медицини і науки є шанс. І немає межі моєму захопленню від нашої команди, яка вже давно живе на якомусь внутрішньому невичерпному ресурсі. Природу якого мені ще тільки належить зрозуміти.

Найпершу партію тестів ми безкоштовно передали в МОЗ. Ми безкоштовно тестували всіх учасників Антарктичної експедиції, яким треба було їхати в експедицію на довгий час і до яких нікому не було діла. Потужностей мало і ми не справляємося. Бракує і рук, і реактивів і засобів. Зараз наш пріоритет – це військові з АТО, які через особливості проживання перебувають в особливій зоні ризику.

Читайте також: "Нагнути" світ. Путін може використати світову пандемію у війні з Україною

Отже, тестів в країні мало не тому що грошей немає, а тому що на ці гроші буває багато охочих. Не тому що вчених немає, а тому що тендерні м’ясорубки і невігластво гучномовців скоріше перемелять тих, що залишилися.

Не тому що медицини немає, а тому що в країні, де вся нормальна медицина давно стала приватною, екстрено потрібна державна, а там – нікого, і навіть вимкнене світло. Не тому що закордонні тести і обладнання краще, а тому що часто вони жирно змащені відкатами. Не тому що експертів мало, а тому що кожен вважає себе експертом.

Якщо ви думаєте, що невігластво закінчується на розбитому цеглою вікні автобуса у Санжарах і бунті сусідів по будинку пацієнтки з Чернівців, то ні. Критичного мислення критично мало в усіх прошарках населення. І ми, як і раніше, будемо боротися з цією через популяризацію наукового методу, і цього року почнемо освітній курс з критичного мислення.

Це перший у моєму житті пост про проблеми і негатив за ті п’ять років, що я пишу. Я сподіваюся він же останній. Це не мій жанр. У мене два місяці немає вихідних, багато роботи і взагалі немає часу на холівари з приводу того, що відбувається.

Дайте, будь ласка, нам зробити свою роботу. Якщо ви хочете допомогти – то не поширюйте чутки, не пишіть те, у чому не впевнені і не розбираєтеся, побажайте нам удачі і допоможіть добрим словом. Епідемія в Україні тільки починається, ми звичайно ж її переживемо.

Але якими ми з неї вийдемо, чи переб'ємо одне одного, чи залишиться надія на критичне мислення і взаємодопомога – залежить від усіх нас.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube