Проблема церков, які не хочуть йти на карантин і прагнуть проводити богослужіння як завжди, із натовпом вірян – це не лише українська проблема. Перший негативний досвід із церквами отримала Південна Корея. Завдяки тому, що ця країна досліджувала ланцюжки хворих, вона встановила, що в середньому одна інфікована Cоvid-19 людина поширювала коронавірусну інфекцію серед 10-15 осіб. Зокрема, там виявили, що одна з хворих поширила вірус серед кількох тисяч південних корейців саме через релігійну громаду. Тобто саме в церквах і храмах відбувається максимальне поширення вірусу.

Україна ще до того, як епідемія розпочалася на її території, мала уважно вивчати досвід тих країн, які зіткнулися з коронавірусом раніше, тоді б, зокрема, вона б розуміла, що неминуче виникне проблема високого рівня зараження медичних працівників, вона б переконалася у необхідності якомога скоріше припинити авіаційне сполучення з країнами, де поширювався вірус. У тому числі Україна б знала, що церкви стають місцем масового зараження людей, і почала б діяти завчасно, аби цього уникнути. 

Проте ситуація з церквами не така проста, як здається. Тому що вони є одними з найсильніших організацій у світі, не залежно від того, чи то вони державні, чи то офіційні, чи то неофіційні. З церквами важко змагатися, тому влади багатьох країн воліють із ними співпрацювати, а не сваритися.

Це стосується і України. 

Традиційно українські церкви – це активно задіяні в політиці організації. Так склалося від початку незалежності України, і за роки незалежності церкви посилилися, а їхній вплив на владні інституції став потужним. Саме тому політики воліють ходити до церков і фотографуватися там.

Читайте також: Московська церква становить реальну небезпеку для України та її громадян – В'ятрович

Обмежувальні заходи для церков запроваджуються надзвичайно важко. Тому в Україні зафіксовано вже, як мінімум, два випадки поширення коронавірусу через церковні організації. Перший приклад – поширення вірусу у церквах Московського патріархату, а точніше – у Києво-Печерській лаврі. Другий приклад – поширення вірусу в одній із протестантських церков у Дніпропетровській області.

Як бачимо, це жодним чином не залежить від конфесії. Акцентування уваги на випадку з Лаврою призводить до чергового протистояння з конкретною церковною організацією. Але насправді це може трапитися з будь-якою церквою.

Нагадаю також, що перша жертва коронавірусу в Україні, яка померла у Житомирській області, як виявилося при відстеженні її контактів, встигла перед смертю сходити в церкву, де було кілька десятків вірян, її односельців… 

Отже, гостро стоїть питання про церкву як місце спілкування широкого кола людей, серед яких може розповсюджуватися вірус. Як його вирішити? Якщо в державі громадянам забороняється збиратися більше певної кількості осіб, то ця заборона має стосуватися всіх, у тому числі й церковні громади. Тоді б йшлося про виконання або невиконання рішення влади.

Проте в Україні влада не захотіла сваритися з церквами, бо вони дуже потужні політичні організації. Влада воліє дружити і загравати з церковними ієрархами, які можуть впливати на свою паству, що під час виборів у країні стає електоратом. Тож влада просто побоялася. 

А запровадити ці обмеження було цілком реально. В Україні існує Рада церков, на відміну від інших європейських країн. Владі потрібно було вчасно зустрітися з Радою церков, попрацювати і повідомити про необхідність запровадження обмежень на час карантину. Але цього не було зроблено.

Поки що проблема з церквами не вийшла з-під контролю, але суттєво поглибилася. І зараз, після історії з Лаврою, церковні ієрархи зрозуміють необхідності обмежень на час епідемії. 

Попереду Великдень, коли люди більш масово підуть до церков, що, звісно, сприятиме більш активному поширенню вірусу. Рішення, яке напрошується, очевидне: церкви слід змусити виконувати розпорядження влади про те, що не можна збиратися більше певної кількості осіб, а, відтак, церкви мали б ухвалити рішення про проведення онлайн-богослужінь. Тому що для суспільства виглядає дивним і незрозумілим, чому для церков робиться виняток і встановлюються «особливі умови» карантину. Але насправді влада просто усвідомлює, що політичний вплив церков набагато більший, ніж у політичних партій, і тому боїться обмежити церковну діяльність.

Що стосується небажання церков дотримуватися обмежень під час епідемії, то воно пояснюється, зокрема, наступним чином. Церкви є не тільки політичними організаціями, але й фінансовими. Вони залежать від фінансових дотацій вірян. Але це – вибір громадян, які ходять до церкви (вони ж ходять добровільно, їх ніхто не примушує давати кошти церквам). Через те, зокрема, церкви противляться необхідності дотримуватися обмежень. 

Усвідомлення такої особливості церкви призвело до того, що у найбільш успішних країнах, колись протестантських, вплив церков постійно зменшується, і громадяни відходять від церковного життя. 

Читайте також: У Дніпрі оригінально покарали московську церкву, в якій причастили сотні осіб із однієї ложки. ФОТО

В Україні ж ситуація протилежна: вона все більше стає клерикальною державою, і вплив церкви постійно посилюється. А, як відомо, організації, які стають впливовими, посилюються в тому числі й економічно. А економічний «зв’язок» церкви з вірянами відбувається через безпосереднє спілкування: звичайні громадяни приносять хліб священику, мільйонери здійснюють величезні дотації церквам – і все це йде через персональне спілкування. Звісно ж, церкви в такому зацікавлені. 

Однак у ситуації, коли деякі бізнеси повністю припинили свою діяльність, наприклад, ресторанний бізнес, і багато українців живуть на заощадження, має бути рівномірна зона відповідальності. Умовно кажучи, «затягувати паски» повинні не окремі категорії громадян, а всі. Найбільш мудрі церкви ставляться до цього з розумінням, бо, зрештою, у подальшому вони залежатимуть від того, скільки їх пастви виживе після пандемії. Це дуже грубо, але в цьому полягає інтерес церков – зберегти паству. Тому вони повинні дбати про здоров’я своїх вірян.

Прикрий приклад Києво-Печерської лаври змусить трошки протверезіти церковних ієрархів, які тепер повинні інакше поставитися до необхідності дотримання обмежень задля протидії епідемії.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube