У деяких людей страх захворіти настільки сильний, що їм стає важко впоратися з повсякденним життям, пише Леся Любченко у блозі для НВ.

Новинні стрічки викликають запаморочення. Невеликий кашель чи пирхота у горлі, навіть легка, змушує турбуватися. Зробити крок в продуктовий магазин – і здається, наче щось у грудях починає палати. А залишаючись удома, дихати стає усе важче.

Хтось безліч разів на годину перевіряє новини, хтось самоізолювався і взагалі не виходить на вулицю через страх підхопити смертельну хворобу. А хтось прискіпливо вивчає симптоми COVID-19 та навіть знаходить їх у себе.

Навряд чи тут можна обійтися установками "просто не хвилюйся про це" або ж "відсоток смертності від коронавірусу не такий уже й великий". Наші страхи захворіти на COVID-19 – цілком логічні і обґрунтовані. Кожне оновлення офіційних даних, кожен новий підтверджений випадок сприймається, неначе удар у живіт.

Тривога наростає з кожним днем, бо пандемія коронавірусу порушує наш звичний уклад життя. Страх поєднується з невпевненістю у постійний неспокій, а комбінація неспокою та одночасне розповсюдження COVID-19 нагнітає паніку.

Читайте також: Стати трохи щасливішими. Як їжа впливає на наше життя, настрій і здоров’я

Паніка через пандемію може посилити вже наявні проблеми з психічним здоров’ям, наприклад, депресію чи обсесивно-компульсивний розлад. Але для когось проблеми зі сном, нездатність сфокусуватися та іпохондрія стають зовсім новим досвідом.

У мене немає коронавірусу, але я вже хворію

Завдяки Інтернету ми маємо легкий доступ до будь-яких даних, зокрема й медичних. Відкритість інформації може допомогти прийняти обґрунтовані рішення щодо свого здоров’я або навпаки, ця ж сама інформація здатна підсилити нашу тривогу й збільшити її фізичні та психічні симптоми.

Серед трендів пошуку в Google – запити "які симптоми коронавірусу", "що таке коронавірус Covid-19", "як передається вірус". Пандемія змушує кожну людину звертати увагу на власне здоров’я трохи більше, ніж зазвичай. Тож можна лише уявити стрес, який пандемія створює серед людей, котрі перебувають у тривозі щодо свого здоров’я постійно.

У деяких людей страх захворіти настільки сильний, що їм стає важко впоратися з повсякденним життям – навіть будучи фізично здоровими. Часом навіть результати медичних досліджень не можуть переконати їх у тому, що все гаразд і причин для хвилювання насправді немає. У таких випадках може виникати постійний страх чи переконання, що у людини є серйозна недіагностована медична хвороба.

Такий стан має назву "іпохондрія", що походить від грецького поняття "область тіла під ребрами" – в античності вважалося, що між шлунком і передньою грудною кліткою людини знаходиться "вмістилище страхів".

Іпохондрія передбачає не просто те, що людина непокоїться можливістю захворіти, а впевненість в тому, що вона уже серйозно хвора і навряд чи хтось зможе їй допомогти. Часом людей з тривожністю про здоров’я можуть не сприймати серйозно, хоча вони не є симулянтами і не намагаються привернути в такий спосіб увагу.

Люди, які живуть з тривогою про власне здоров’я, як правило, дуже добре обізнані з тілесними відчуттями, на які більшість людей не зважає. Наприклад, розлад шлунку стає ознакою виразки, а головний біль може означати тільки пухлину головного мозку. Стрес, який супроводжує це занепокоєння, лише загострює ці симптоми.

Ситуація з коронавірусом дуже сильно впливає на людей з іпохондрією. У них можуть з’являтися параноїдальні думки та нав’язливі компульсивні моделі поведінки. Попри те, що вони можуть усвідомлювати, що ці є думки ірраціональними, постійний потік новин про коронавірус та відсутність належної реакції з боку державних органів дуже сильно впливають на загострення їхнього стану.

Згідно з визначенням Міжнародного класифікатора хвороб, іпохондрія (або іпохондріазіс) належить до класу обсесивно-компульсивних або споріднених розладів. Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів відносить іпохондрію водночас до розладів із соматичними симптомами та тривожних розладів.

Серед симптомів іпохондрії виділяють такі:

– страх типових функцій організму (серцебиття, пітливість та дефекація можуть здаватися симптомами серйозного захворювання);

– страх незначних порушень (нежить, злегка набряклі лімфатичні вузли, невеликий біль);

– потреба постійно перевіряти організм на наявність ознак хвороби (людина зосереджує увагу на одному органі або одному захворюванні, або ж "перемикається" з однієї хвороби на іншу);

– регулярні і надмірні розмови з іншими людьми про власний стан здоров’я;

– часті візити до лікарів або цілковите їх уникнення через страх дізнатися про свою хворобу або ж через думку, що вони безсилі у лікуванні;

– одержимість пошуками симптомів можливих захворювань в Інтернеті (це явище отримало назву "кіберхондрія");

– відсутнє полегшення навіть після результатів діагностики через недовіру до них;

– уникнення соціуму, місць та видів діяльності, які, на думку людини, можуть бути небезпечними для здоров’я.

Читайте також: Весомый фактор риска: чем в период пандемии грозит избыток углеводов

Причини іпохондрії є різними і можуть бути пов’язані зі справжніми проблемами зі здоров’ям. Виділяють, зокрема, нерозуміння того, як працює організм, інші психічні розлади, негативний досвід життя з хворобою в минулому, а також несприятливу сімейну обстановку – наявність родича або близької людини з іпохондрією або серйозною медичною хворобою.

Якщо ви віднайшли щось знайоме для себе, варто звернутися до фахівця

Хвилюватися про стан свого здоров’я – це нормально, але коли це стає нав’язливою думкою, або ж здорова людина постійно вишукує в собі симптоми можливих захворювань, або занадто переймається станом власного здоров’я, то це може свідчити про психічний розлад.

Якщо ви відчуваєте, що вам дуже важко впоратися з відчуттями щодо свого стану здоров’я під час спалаху коронавірусу та карантинних заходів, спробуйте поділитися тим, що вас бентежить, з ким-небудь – близьким другом або членом сім'ї.

Занепокоєння може стати дуже шкідливим для повноцінного життя. Важливо не ігнорувати знаки, які подає ваш організм, але також необхідно раціоналізувати наші думки і спробувати розслабитися та подбати про себе.

В епоху цифрових технологій можна також звернутися до багатьох фахівців з психічного здоров’я, наприклад, призначивши віртуальну консультацію. Це особливо актуально тоді, коли треба уникати відвідування громадських місць.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube