Кадр з фільму "ДАУ"

Здавалося б, з ДАУ і дітьми все проговорили? Ні. Прочитайте пост. Якщо ви були свідком цих подій і пам'ятаєте маленького хлопчика, який "грав" сина Нори та Дау, розкажіть про нього, будь ласка.

Як запевняє сам Ілля, малий Ігор жив в інституті декілька днів "окружённый вниманием и любовью людей".

Як казали свідки знімального процесу, хлопчик називав мамою акторку, яка вдавала його маму. А потім питав, чи забере вона його.

Представниця "Феномен-Україна" Олена Остапченко писала мені в коментарях: "в дитячих будинках діти будь-яку жінку називають мамою, не варто так трагічно до цього ставитись".

І у всьому цьому є одна проблема. Щоб взяти хлопчика (2,5–3 років) з сиротинця на декілька днів на зйомки в декораціях інституту Іллі Хржановському знадобилось розпорядження державного облздраву і домовленість з опікункою дитини. Сама опікунка на майданчику не була присутня. Цю інформацію вона підтверджує в інтерв'ю. Хто несе відповідальність за дитину або представляв її інтереси – невідомо.

Читайте також: Що таке "ДАУ" і чому воно не має нічого спільного з мистецтвом

В Україні існує така форма як наставництво. Ви можете взяти під часткову опіку дитину з дитбудинку, забирати її на вихідні, провідувати в закладі, тощо.

Наставництво регулюється письмовим договором, який підписують: наставник, заклад, де перебуває дитина (як законний представник дитини) та центр соціальних служб.

Умовою здійснення наставництва є проходження чотириденного курсу підготовки з проблем соціальної адаптації дітей.

Претендент має зібрати необхідний пакет документів:

– заява;

– копія паспорта;

– довідка з МВС про несудимість;

– медична довідка про стан здоров'я.

Проходження лікарів: дерматовенеролога, психіатра, фтизіатра, терапевта, нарколога, а також здача аналіз крові (реакція Вассермана та ВІЛ-інфікованість).

Потім контрольоване знайомство та встановлення контакту з дитиною. І підписання договору.

Наставником не може бути іноземець.

Час перебування дитини в сім’ї наставника дозволено строком не більш як три календарних дні у святкові та неробочі дні.

В постанові нічого немає про те, що іноземний громадянин може взяти маленьку дитину з сиротинця, щоб вона випромінювала покинутість і жила на майданчику з людьми, які вдають її батьків. Немає про те, що діти мають допомагати режисерам втілювати антитоталітарні ідеї.

Тому я не розумію, як цей хлопчик потрапив на майданчик. Чим керувалась його опікунка, коли видавала дитину людям, яких вона не знала? Хто виступав наставником дитини, поки ця дитина жила в інституті?

Читайте також: Травма и травля Ильи Хржановского

Було б круто побачити документи, на підставі яких це сталося. І власне, дізнатися, як малий Ігор отримав свій гонорар за ролі в стількох фільмах.

Хлопець він розумний і крутий. У 2,5 роки малює, грається, смішно говорить "собака", жвавий. Це окрема людина. З окремим світоглядом, бажаннями та дефіцитами.

Він не був актором, не вступав у "змову" з режисером, не розумів, де реальне життя, а де – ні. Не розумів, що ці люди – не справжні його батьки.

Я не знаю, яким чином Ілля Хржановський може виступати експертом з дитячої психології та адаптації в новому середовищі. І коли він каже в інтерв’ю, що з дітьми все було добре – то як він це знає?

І чому так спокійно розповідає, що концентрована увага, камери, фейкові батьки, радянський одяг і любов (?) великого кола байдужих дорослих – це те що треба для тодлерів?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube