Завершення карантину зовсім не означає, що бізнес відразу повернеться до колишнього життя. У кращому випадку кумулятивний ефект кризи країни відчуватимуть ще кілька місяців. У гіршому — до першого кварталу 2021 року. Як і будь-яка криза цей період може стати можливістю для українського бізнесу, зокрема, у завоюванні нових позицій на світовому ринку.

З економічної точки зору, наступ COVID-19 розгортається на двох фронтах: шокове падіння постачання, оскільки ускладнюється надходження комплектуючих і товарів із постраждалих регіонів, та шок у споживанні. Ви, напевно, знаєте про три сценарії розвитку будь-якої кризи.

• V-подібний, коли після економічного потрясіння виробництво відновлюється до колишнього рівня.
• U-подібний, який повторює перший, але з тією різницею, що економічний шок буде більш тривалим.
• L-подібний, він означає що відновлення після падіння буде більш тривалим і болючим. Цей сценарій «ламає» ринок праці, можливість накопичення капіталу, продуктивність, ланцюги поставок. Саме цей варіант видається найбільш імовірним, коли ми говоримо про кризу, викликану COVID-19.

Ключовий ризик, з яким стикається зараз багато українських бізнесів — це втрата прямого контакту з клієнтом

Іншими словами, розблокування економічного життя після карантину — ще не означає завершення періоду пандемії. Адже можливий повторний спалах. Якщо врахувати рецесію глобальної економіки, то бізнесу варто готуватися до досить повільного та кропіткого відновлення. З цих причин сьогодні вкрай важливо не тільки переглянути свої плани, бюджети та стратегію розвитку, а й знайти нові можливості для зростання навіть за таких складних умов, використовуючи стратегію малих кроків. Тобто не будувати вивірені довгострокові плани, а фокусуватися на короткострокових цілях. Вчитися гнучко та швидко реагувати на будь-які зміни зовнішньої кон’юнктури та нові виклики.

Читайте також: Гроші на реформи чи кредитна голка: навіщо Україні нова позика від МВФ?

Зараз важливо зберегти те, що є ключовим аспектом для успіху бізнесу. Якщо для компанії ключове — це довіра клієнтів, тоді фокус потрібен саме на цьому. Якщо це — співробітники, то намагатися їх зберегти та вжити всі можливі заходи щодо їх утримання. Якщо, наприклад, в короткостроковий період компанія стикається з браком фінансування, падінням оплат від покупців, то зусилля, в першу чергу, повинні бути спрямовані на те, щоб із цим впоратися.

На мій погляд, ключовий ризик, з яким стикається зараз багато українських бізнесів — це втрата прямого контакту з клієнтом. Це також спричиняє уповільнення бізнесу, зниження темпів продажів. Тому потрібно шукати нові канали та формати для комунікації з клієнтом та не обмежуватися лише соціальними мережами, телефонними дзвінками, вебінарами.

Розробляючи кризові сценарії, важливо також починати відкритий діалог з партнерами, співробітниками, кредиторами першими — ще до того, як проблема стала явною. Наприклад, говорити про реструктуризацію краще вже зараз, а не потім, коли компаній із такою проблемою стане набагато більше. Це важливо не тільки для довгострокового співробітництва, а й для виживання компанії.

Але й цього недостатньо. Мабуть, ніхто не міг передбачити, що саме спалах вірусу зможе спричинити такий економічний зрив. Цілком передбачувано, що події з низькою ймовірністю та потужним впливом продовжуватимуть траплятися. Це будуть нові захворювання, наслідки суворих погодних умов, землетруси, соціальні заворушення, банківські кризи тощо.

Один із основних висновків, які має зробити бізнес: самоізоляція на вирішення тільки своїх проблем — далеко не найкраща стратегія. Компанії повинні вжити заходи, аби допомогти своїм клієнтам, партнерам та іншим контрагентам протистояти наслідкам цього спалаху. Це може бути відмова від певних комісійних та штрафних санкцій, збільшення кількості засобів стимулювання продажів та надання вибіркової фінансової допомоги. Це важливо, оскільки це не лише надасть змогу клієнтам швидше оговтатися після завершення пандемії, а і буде ще довго впливати на їхні відносини з компанією, адже вони дуже добре пам’ятатимуть, як саме поводились їхні партнери протягом цієї кризи.

Світові компанії готуються до впливу пандемії і рецесії шляхом створення груп реагування на кризу, розробки низки сценаріїв впливу на бізнес, а також проведення фінансового стрес-тестування для забезпечення безперервності діяльності. Вони розуміють, що швидкі дії можуть допомогти захистити канали постачання та підприємства в цілому.

Читайте також: Bloomberg: Гривня змогла витримати удар коронавірусу

Наступ COVID-19 розгортається на двох фронтах: шокове падіння постачання, оскільки ускладняється надходження комплектуючих та товарів із постраждалих регіонів, та шок у споживанні.

Наприклад, моделювання може бути дуже ефективним у виявленні потенційних збоїв, а також можливих заходів на зменшення їх наслідків, таких як визначення альтернативних постачальників, внесення змін до специфікацій товарів та вивчення різних варіантів екстреної доставки.

В глибоко взаємопов'язаній світовій економіці наслідки таких подій все частіше навряд чи будуть обмежуватися кордонами однієї країни. Спалах підкреслив ступінь, у якому багатонаціональні компанії США — і глобальна економіка — покладаються на Китай. Якщо у 2003 році, коли поширення атипової пневмонії призвело до занепокоєння щодо глобального порушення ланцюга поставок, частка Китаю була набагато менша, ніж зараз. Обсяги міжнародної торгівлі різко зросли, а ланцюги поставок у світі стали набагато більш взаємозалежними.

Зараз з упевненістю можна очікувати, що відбудеться інтенсивна боротьба за перенаправлення та диверсифікацію ланцюгів поставок з різних країн і регіонів, можливе значне зменшення обсягів міжнародної торгівлі.

Українському бізнесу варто проаналізувати вузькі місця та складності поставок, які виявила криза на глобальному ринку. 

Наприклад, наразі має місце нестача медичного обладнання, яке, головним чином, вироблялося в Китаї. Багато галузей в Європі зіткнулися з браком компонентів, які постачалися з Китаю та Азії. Керівники європейських компаній наразі шукають можливості диверсифікувати свої ланцюги поставок. Для того, аби бути конкурентоспроможним на європейському ринку у якості альтернативного постачальника, українському бізнесу важливо використати кризу, викликану COVID-19, для вдосконалення внутрішніх процесів, ризик-менеджменту, розвитку гнучкості.

Успіх — це вміння рухатися вперед за будь-яких умов. Територіальна близькість до країн ЄС і складність логістики з традиційних ринків, з якою зіткнулися багато держав, створюють унікальне вікно можливостей для українського бізнесу, який може стати альтернативним постачальником товарів та послуг.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube