Діалог влади і бізнесу. Чому небажання взаємодіяти закінчиться плачевно і що важливо змінити вже зараз.

Трохи більше трьох місяців країна і весь світ живуть у новій реальності, пліч-о-пліч з коронавіусом. На цей же, досить непростий період, випала і робота нового Кабміну, в середині червня виповнилося 100 днів зі старту роботи нового уряду.

Думаю, багато і писати не варто про те, що бізнесу в цей період було непросто. Так, за результатами останнього опитування Асоціації, 70% бізнесу втратили до 50% від доходів, а 15% все 50−75% і тільки 10% зафіксували зростання прибутку. У той же час, компанії не втрачали оптимізму і наполегливо шукали нові можливості, щоб вижити, адаптуватися і продовжувати розвиток, навіть в таких непростих нових умовах, пише у своєму блозі виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко.

Ближче до кінця травня карантинні обмеження почали потроху послаблювати і вже в травні-червні компанії почали повертатися в нормальність. Так, за нашими останніми даними, близько 68% опитаного бізнесу поступово відновлюють роботу в офісі. Кром того, 60% опитаних підприємців планує зберегти персонал компанії в незмінному складі, 28% — думає над скороченням, ще 13% шукають нових співробітників. На найближчі півроку 69% опитаних планують залишити рівень заробітних плат незмінним, 21% — думають над скороченням, і лише 9% — розмірковують над підвищенням.

Варто відзначити, що один з уроків, який дав карантин бізнесу: люди — серце будь-якої компанії, найцінніший актив. І протягом всього карантину спілкуючись з бізнесом більшість керівників акцентували, що намагалися і намагаюся насамперед зберегти свою команду, знаходячи інші способи скорочення витрат шляхом зменшення офісу, оптимізації зарплат, соціального пакета тощо.

Читайте також: Посткарантинне: як бізнесу адаптуватися до нових реалій

Безумовно, дуже б хотілося сказати, що і бізнес з владою в цій ситуації показали себе як одна згуртована команда, яка намагається вистояти і підтримати один одного в ситуації, що склалася. Але, на жаль, це твердження не завжди мало місце бути. А діалог, бажання слухати і чути один одного, як мені здається, особливо важливі в умовах кризи.

Як проходила взаємодія бізнесу з владою під час карантину?

За три місяці карантину в Асоціації було підготовлено близько 150 офіційних листів до держорганів, приблизно половина так чи інакше стосувалася роботи бізнесу в кризовий період: адаптації податкового та регуляторного середовища, логістики, роботи продовольчих і непродовольчих магазинів тощо. Крім того, було проведено понад 200 онлайн робочих зустрічей з цих питань, зокрема, з представниками державних органів.

Багато що з того, що пропонував бізнес було впроваджено. Наприклад, заборонено підвищувати процентні ставки за кредитними договорами та розширено програму пільгового кредитування, перенесено термін подачі бізнесом фінансової звітності, скасовано штрафні санкцій та нарахування пені за порушення податкового законодавства (крім порушень, що стосуються сплати ПДВ, акцизу, ренти) тощо.

У той же час, деякі пропозиції так і не були почуті, наприклад, вони стосуються зниження оподаткування на фонд оплати праці, продовження дії пільги з податку на землю та податку на нерухомість до кінця року, спрощення порядку реєстрації операцій з видачі готівки на касах торгових точок і це ще не весь перелік.

Але першочерговою складовою є все ж важливість діалогу і до нього я б хотіла повернутись. У будь-якій комунікації необхідною складовою є стабільність і послідовність, що не завжди має місце у владі. Адже досить часто команди міняються мало не зі швидкістю вітру, що, відповідно, тягне за собою і зміни в підходах до роботи. Ще більш дивно ситуація виглядає, коли в умовах кризи певні органи влади продовжують бути без керівника, лідера, який повинен вести, яскравий тому приклад — Держспоживслужба, де керівника немає вже який місяць, і бізнес, відповідно, відзначає складнощі у взаємодії.

Крім того, досить непросто знаходити спільну мову і з Митною і Податковою службою. І в цьому ключі варто відзначити, що бізнес дуже сподівається — відкату імплементованих реформ і змін назад все ж не буде, а найближчим часом керівники цих структур будуть призначені і з ними буде постійний якісний зв’язок, щоб оперативно координувати робочі питання, що виникають.

Ще одна зі складових, яку б хотілося поліпшити — швидкість реакції на запити від бізнесу. Адже не завжди у компаній є можливість тижнями чекати відповіді. І хоча нова реальність перевела більшість процесів у діджитал, що, здавалося б, повинно бути швидше і зручніше, на жаль, в реальності це не завжди так і більшість офіційних звернень, відправлених в електронному вигляді, доводиться дублювати і відправляти поштою.

Читайте також: Що чекає бізнес у посткоронавірусну епоху

Третім побажанням від бізнесу є стабільність – позицій, думок, прийнятих рішень. Адже коли рішення змінюється щотижня, бізнесу, м’яко кажучи, складно адаптувати свої процеси і процедури. Крім того, подібні зміни часто тягнуть за собою ще й фінансові витрати.

Ну і наостанок, як мені здається, найсумнішим фактором в комунікації є грубі формальні відписки, як, наприклад, постійна відсутність часу для зустрічі з бізнесом і просто небажання вести діалог. Як же ми плануємо рости і розвиватися разом, якщо у нас навіть немає часу обговорити проблемні моменти, складнощі?

У той же час, не можна не відзначити і позитивні зміни. Так, діджиталізація сприяла розвитку онлайн каналів комунікації, проведення онлайн нарад в міністерствах, в яких можуть взяти участь і представники бізнесу. Наприклад, в Мінекономіки подібні зустрічі проходять на щотижневій основі. Крім того, передачі звернень від бізнесу в електронному вигляді. І дуже б хотілося, щоб взаємодія подібного формату тривала, а не була виключно карантинним потуранням.

Тому, я все ж таки закликаю як владу, так і бізнес усвідомити важливість взаємодії. Адже у нас всіх одна мета – вийти з кризи, що склалася, з мінімальними втратами і продовжити розвиток, щоб побудувати сильну і прогресивну країну європейського рівня. І тільки разом ми зможемо це зробити дійсно успішно. То давайте ж працювати разом, і на результат.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube