У Луцьку в середу, 23 липня, розпочалося судове засідання, де обирають запобіжний захід Максиму Кривошу. Він 21 липня захопив автобус у місті із заручниками, висунувши вимоги до керівництва країни. Перед початком засідання Кривош поспілкувався із журналістами, де пояснив свої дії.

Про причини захоплення заручників

[Чому саме автобус?] Тому що це дієвий метод. Тому що основний терорист — держава, государство, система. Це основний терорист. І вона розуміє тільки силу. Навіть яка миша така сіла, є справа.

[Основна мета моїх дій] — щоб ми всі перестали обманювати себе. І коли я говорю «ми», я маю на увазі і себе теж. Кожен хай думає над цим сам окремо.

Чого я хотів? Усе написано (Кривош оприлюднив свої вимоги у соцмережах — ред.).

(Те, звідки у Кривоша зброя — ред.) — це несуттєве питання.

Читайте також: Якби теракти не висвітлювали ЗМІ, більшість з цих злочинів втратили би сенс

Немає в мене спільників, це все вигадки спецслужб.

Я старався, щоб цього (загибелі людей — ред.) не відбулось.

Про те, чому здався правоохоронцям

(Звертається до журналіста — ред): Ти хотів, щоб я застрелився?

Я не знаю, що ви називаєте постановою… Я здався сам. Тобто ніякого не було штурму, я випустив (людей — ред.).

Врем’я покаже, [чи задоволений я наслідками своїх дій]. Я взагалі був готовий померти вчора, нічого страшного, просто був би вчора…

Про розмову із Зеленським

Ви читали їх (умови, які Кривош висував до керівництва країни — ред.). Умова була виконана однією тільки людиною — Зеленським.

Про своє спілкування з президентом я розповім на остаточному суді. Що він мені говорив, а що я йому говорив.

Я думаю, що його (звернення Зеленського — ред.) багато хто встиг подивитися (перш ніж його видалили — ред.), і багато хто встиг завантажити, тому це не проблема.

Про постріл після того, як заступник глави Нацполіції Євген Коваль передав воду людям в автобусі

Я в поліцейського не стріляв. Це неправда. Те, що я стріляв, це правда, але я не цілився.

Читайте також: Анна Маляр: За останні 10 років у реєстрі судових рішень є лише 21 вирок за захоплення заручників

Я стріляв спеціально не в голову, тому що 9 із чимось годин ніхто не збирався виконувати мої вимоги. Я розраховував, що хоча б хтось із них перший зробить заяву. Те, що я просив. А наступного дня він просто міг написати: так, я це зробив, щоб урятувати людей. Ніхто пальцем не поворухнув за цей час. Єдиний, хто зі мною поговорив, — Зеленський. Після цього я відпустив заручників.

Про фільм «Земляни»

А ви подивіться цей фільм, і кожен хай сам зрозуміє (чому я хотів, аби його подивилися — ред.). У кожного своя голова.

Про День антисистеми

День антисистеми — день, коли ти нічого не боїшся, віриш у себе і стараєшся себе полюбити.