36% українців все ще не вміють робити покупки в інтернеті. Коли ми досягнемо рівня цифрової грамотності Скандинавських країн?

Світ діджиталізується, це вже не новина. Ми все частіше говоримо про те, що сьогодні все йде в cashless і цифру, чому сприяють численні діджитал сервіси, інновації та розвинена інфраструктура платежів. Але наскільки стійка звичка жити без готівки у користувача?

Кількість безготівкових операцій по картках зростає в середньому на 35% щорічно, але — показовий факт, за результатами нашого дослідження, проведеного ще в минулому році: незважаючи на розуміння зручності безготівки, тільки 54% українців активно використовують картку, маючи її на руках, і ключовий бар'єр тут звичка до готівки, користувачеві «і так добре». Це ще раз підтверджує той факт, що фінансова грамотність важлива нарівні з розвитком платіжного ринку.

Сьогодні ми опинилися в реальності, коли усталені звички доводиться міняти. Намагаючись захистити себе, користувачі по всьому світу активніше вибирають безпечні безготівкові платежі. Згідно зі свіжими дослідженнями Mastercard, майже половина європейців (42%) стали менше використовувати готівку під час пандемії COVID-19, а 17% з опитаних повністю відмовилися від кешу. Кожен другий українець сьогодні купує онлайн частіше, ніж будь-коли. Завдяки багаторічним зусиллям банків, платіжна інфраструктура України була готова до нової цифрової реальності.

Читайте також: Банк Ахметова попросить у НБУ кредит рефінансування на півмільярда доларів

Чи означає це, що в Україні прогрес безготівки? Безумовно, так. Дивлячись на показники України, за п’ять років ми змогли досягти відмінних результатів і включити більше українців у фінансову систему. Сьогодні вже 85% всіх операцій по карткам — безготівкові оплати, а не зняття грошей у банкоматах. Проте, хоч ми і активно розвиваємося за безготівкою і безконтактом, Україна ще далека від тих показників, які є на зрілих ринках Європи. За даними Світового банку, в Скандинавських країнах (Данія, Швеція, Норвегія) рівень фінансової інклюзії досягає 100%. Такий же показник у Нідерландів і практично такий же (98%) — у Австрії та Великобританії. Більше 80% населення в Чехії і Білорусії має рахунок у банку. В Україні ж цей показник — 63%. Тобто більше третини населення в принципі не включені в фінансову систему.

Що ж таке фінансова грамотність

Фінансова грамотність має багато аспектів, один з яких — сам сервіс або технологія, їх зручність і зрозумілість для користувача. А крім цього — освітня складова, яка так важлива для підвищення знання про фінансові технології та безпечне їх використання. Коли звикаєш жити без кешу, здається, що всі навколо такі ж «цифрові». Але для мене стало показовим, що 36% українців все ще не вміють робити покупки в інтернеті, а чи не найскладнішою операцією з карткою є оплата комуналки онлайн. Згідно з нашим дослідженням, проведеним серед власників банківських карток, тільки 39% українців вміють це робити.

Це ті завдання, над якими потрібно працювати, і в цьому напрямі ми активно запускаємо ряд ініціатив, які змінюють і підсилюють корисну звичку бути cashless.

Єдиним фронтом

Розвиток безготівкової економіки — комплексне і досить складне завдання, яке вимагає максимального включення всіх: платіжних систем, банків, торговельних підприємств, регулятора. І є ряд рішень — нещодавно реалізованих і тих, що ще в роботі, — які наближають нас до світу без готівки.

По-перше, це зниження ліміту на розрахунки готівкою. Тут все просто: чим більше операцій проходять безготівково, тим прозоріша і ефективніша економіка країни. У 2017 році цей ліміт був знижений зі 150 000 грн до 50 тис. грн, але це все ще високий поріг, і ми бачимо необхідність у його подальшому зниженні. Це забезпечить максимальну зручність, безпеку і прозорість платежів.

Читайте також: Інформаційна гігієна: що показують дослідження надійності українських банків

По-друге, інноваційні сервіси та їх масштабування. Наприклад, в січні 2019 року в Україні разом з партнерами ми запустили послугу «Готівка на касі», а з серпня цього року вона стане більш широко доступна завдяки розробленому на законодавчому рівні спрощенню юридичного оформлення таких операцій. Користувачеві більше не потрібно шукати банкомат для зняття готівки. Зняти невелику суму зі своєї карти можна просто на касі роздрібної мережі, оплачуючи покупку безготівково.

Популярність діджитал-технологій стала драйвером розвитку ідентифікації клієнтів. Так, з квітня 2020 р. банки отримали можливість використовувати різні онлайн-інструменти для підтвердження особи клієнта. Наприклад, щоб відкрити рахунок у банку, тепер зовсім не обов’язково відвідувати відділення — ви можете зробити це за допомогою відеозв'язку, який вже всі освоїли за карантин. Подібні рішення істотно посилюють звичку бути в діджиталі.

Сьогодні Україна перебуває в процесі впровадження ряду важливих рішень для платіжного сектора. Серед них — обов’язковий прийом безготівкових платежів для торговельних підприємств, цей проєкт все ще в роботі Кабміну. Також в пріоритеті синхронізація з новими європейськими стандартами у сфері платежів. Зокрема, імплементація директиви PSD2 і адаптація до вимог відкритого банкінгу, який розвиває конкуренцію і відкриває нові можливості для фінтеху. Відповідний проєкт Закону зараз перебуває на фінальній стадії доопрацювання.

Впевнена, що, об'єднавши зусилля, ми зможемо вийти на європейські показники рівня фінансової інклюзії, сформувати корисні фінансові звички у населення і побудувати прозору безготівкову економіку.