У розпал масових мирних демонстрацій в Білорусі, які вже прозвали білоруським майданом, де-факто президент цієї країни Олександр Лукашенко заявив, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним про підтримку і що Росія при першому ж запиті "надасть допомогу" для забезпечення безпеки Білорусі.

Що таке "допомога Росії для забезпечення безпеки" українці прекрасно знають на власному прикладі, адже навесні 2014 року після перемоги українського майдану Російська Федерація спочатку анексувала український Крим, а потім окупувала частину українського Донбасу.

Тому у кожного свідомого українця зараз у голові крутиться питання: яка додаткова небезпека повисне над нами у разі введення російських військ у Білорусь і чи готова наша країна до такого розвитку подій? Звісно, такий розвиток подій виглядає малоймовірним. Але не варто забувати, що й у 2014 році він виглядав мало не фантастичним, але сталося те, що сталося і ми вже сьомий рік не можемо позбутися цієї "братьскої любові".

Отож, якщо Путін таки наважиться ввести війська у Білорусь, можливі два варіанти розвитку подій:

1. Білоруська армія не чинитиме спротиву і російські війська швидко займуть всю територію країни.

Читайте також: Кремль готується ввести для росіян стандарти країн третього світу

2. Білоруська армія, попри позицію Лукашенка, чинитиме спротив, до неї приєднаються нашвидкоруч створені добровольчі батальйони і загони народного ополчення і російські війська загрузнуть у партизанській війні.

Другий варіант розвитку подій для України менш загрозливий, тому що Росія наразі не у тому стані, щоб однаково успішно вести бойові дії на три фронти (Україна, Сирія і Білорусь). 

А от за розвитку подій згідно першого варіанту для нас є дуже велика небезпека, адже у такому випадку державний кордон України з країною агресором збільшиться на тисячу кілометрів, плюс столиця нашої держави опиниться під ще більшим прицілом і, відповідно, тиском на органи влади. Для України це загрожуватиме якщо не повноцінним військовим вторгненням (відстань від білоруського кордону до Києва всього 150 км, або три танкових переходи), то постійними диверсійними операціями росіян (у цьому регіоні знаходяться три атомних електростанції, дві з яких працюючі). Чи готова до цього Україна?

Прикордонна служба України на кордоні з Білоруссю

Станом на сьогодні у складі мобільних сил Державної прикордонної служби України функціонують 15 мобільних прикордонних застав, 5 відділів прикордонної служби (тип "С") та мобільний прикордонний загін, які протидіють протиправній діяльності на кордоні і проводять спеціальні заходи з охорони державного кордону в межах компетенції.

Однак, з п'яти відділів лише один, Житомирський, знаходиться поблизу кордону з Республікою Білорусь. До його складу входить три мобільних прикордонних застави, які у 2015 році, в рамках програми розвитку та реформування Державної прикордонної служби України, прийшли на заміну лінійним прикордонним заставам.

Однак, покладатися на самих лише прикордонників занадто ризиковано, все ж таки у них інша спеціалізація – ловити контрабандистів, нелегальних мігрантів і поодиноких терористів. І якщо з поодинокими ДРГ вони зможуть дати раду, то стримати повномасштабне військовоме вторгнення у них немає ані засобів, ані ресурсів.

Збройні сили України

Мало хто знає, але 25 квітня 2019 року спільною директивою Міноборони та Генштабу ЗСУ у складі Збройних сил України був створений новий і досить екзотичний підрозділ – 61-ша окрема піхотна єгерська бригада (61 ОПЄБр). Це з'єднання сухопутних військ ЗСУ,  призначене для ведення бойових дій у лісовій та болотистій місцевості з головною метою посилення оборони України на північному кордоні.

Ця бригада базується у місті Чернігів, відноситься до механізованих сухопутних військ ЗСУ оперативного командування "Північ" і директивою від 25 квітня 2019 року була переведена з Корпусу резерву до бойового складу.

Бригада комплектується лише військовослужбовцями контрактної служби, із досвідом бойових дій або цивільною діяльністю, спорідненою зі специфікою бригади: мисливці, єгері, співробітники лісових господарств, тощо. При цьому, пріоритет надається військовослужбовцям Сил Спеціальних операцій (ССО) та військової розвідки. Тобто це такий собі своєрідний лісовий спецназ.

Читайте також: Просить у Путина о прекращении огня на Донбассе бесполезно, это разговор слепого с глухим

Важливою особливістю єгерської бригади є те, що серед вимог до новобранців – досконале володіння російською чи білоруською мовами, а також знання місцевості у напрямку від північного кордону України (тобто, знання місцевості по той бік державного кордону з Білоруссю та Росією).

Необхідність створення єгерської бригади виникла під час військових навчань "Захід-2017", які Росія проводила спільно з Білоруссю поблизу північних кордонів України і після яких частина регулярних військ Російської Федерації залишилася на території Білорусі.

Як відомо, спільний кордон України з Республікою Білорусь простягається на 1084 кілометри переважно лісової та болотистої місцевості. І хоч сама по собі Білорусь ніколи жодних загроз Україні не становила, однак вона завжди дозволяла (добровільно, чи під тиском – не важливо) російським військам почуватися на своїй території, наче вдома.

Звісно, одна єгерська бригада не зупинить ворога у разі повномасштабного вторгнення, однак зможе зробити принаймні щось, аби затримати його на час, необхідний для розгортання та підтягування до місця подій оперативних резервів і допомогти колегам в подальшій роботі на складній місцевості.

Тому, можна сказати, Україна завчасно, ще під час каденції президента Порошенка, підготувалася до подібного варіанту розвитку подій.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube