Діти під час святкування Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2014 року

У статті, що з’явилася на сайті представництва Європейської комісії у Києві, високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель наголосив, що Європейський союз не є благодійною організацією або банкоматом (згодом ці слова із публікації прибрали – UAInfo). І що найкращий спосіб підтримати Україну для європейців – це допомогти у реформуванні країни

Про це для "Радіо Свободи" пише Віталій Портников, повідомляє UAINFO.org.

Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель під час пресконференції в Києві, 22 вересня 2020 року

Боррель, який побував нещодавно в українській столиці, відверто сказав про це українському президентові Володимирові Зеленському. І, звичайно, не приховав занепокоєності європейських друзів України у зв’язку зі сповільненням реформування держави. Так що розмова на майбутньому саміті Україна – ЄС буде непростою. І це – дуже добре.

Читайте також: Це або повне невігластво, або цинічна брехня – Шабунін про Арахамієву заяву щодо безвізу

Так, дуже добре, що ЄС – не банкомат. І що Міжнародний валютний фонд – не банкомат. І що допомогу Україні наші європейські друзі та міжнародні фінансові організації пов’язують із жорсткими умовами реформування країни й не дають українській владі змоги навіть на крок відступити від потрібних реформ.

Потрібних зовсім не Європейському Союзові, зовсім не Міжнародному валютному фондові. Потрібних саме українцям. Але і Європейському Союзові, і МВФ також потрібних. Бо, ніде правди діти, якщо хочеш, аби тобі повернули гроші, маєш робити все можливе, щоб мати справу з успішною та багатою державою, здатною заробити і на свій добробут, і на повертання старих боргів. Так що можна сказати, що в України та Європейського Союзу спільний інтерес – успіх нашої країни. Але успіх через реформи.

Це саме те, що свого часу намагався пояснити радник Володимира Путіна Сергій Глазьєв, коли запитував у тодішнього українського президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова, чи читали вони текст Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Довоєнне фото. Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і його радник Сергій Глазьєв на конференції "Православно-слов’янські цінності – основа цивілізаційного вибору України", організованій проросійською організацією "Український вибір". Київ, 27 липня 2013 року. Нині прокуратура України звинувачує Сергія Глазьєва у воєнних злочинах і причетності до так званої "руской весни"

Читайте також: Сім переваг євроінтеграції, які вже відчуває кожен українець

Бо Глазьєв точно розумів, що після підписання такої угоди в Україні не вдасться зберегти авторитарний режим російського зразка, що українській владі доведеться рахуватися із цивілізованим світом, проводити важливі реформи, зменшувати вплив держави в економіці, відмовлятися від послуг олігархічних кланів. Що держава вже не зможе бути президентською власністю, навіть якщо сам президент цього бажатиме. І знаєте, Глазьєву вдалося переконати Януковича. Але не вдалося переконати український народ.

І те, що ми зараз бачимо, це і є важкий, але поступовий процес європейської інтеграції України. Коли від нас вимагають реформ. Вимагають, щоб ми забезпечували ефективне функціонування державних інституцій. Вимагають щоб антикорупційні органи були незалежні від президентського офісу й олігархів. І я впевнений, що досягнуть свого. Якісь російські пропагандисти скажуть, що це і є "зовнішнє управління". А я скажу, що це просто здоровий глузд.

На сході все інакше. Володимир Путін не вимагає реформ в Олександра Лукашенка, як раніше не вимагав їх у Віктора Януковича. Він просто дає Лукашенку гроші, тільки щоб він ігнорував волю власного народу, тільки щоб він мав змогу розганяти протести, тільки щоб він не дозволяв проведення чесних виборів у своїй країні. Бо ці чесні вибори рано чи пізно призведуть до європейського вибору Білорусі. А значить, і до реальних реформ. І Білорусь може піти зовсім іншим шляхом, аніж тим, яким вона йде сьогодні разом із Росією.

Кажуть що гроші не пахнуть. Ще як пахнуть. Російські гроші пахнуть нафтою, газом і неволею. А гроші європейців і американців – це важко зароблені гроші платників податків, якими з українцями діляться, щоб ми самі могли досягти політичної та економічної свободи й добробуту у власній країні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube