MENU

Час апокаліпсису: 39 років тому це ФОТО прирекло червону Москву на смерть

3863 2

"Люди бачать лише зовнішню оболонку та ніколи не можуть сказати, що за нею ховається"

Джозеф Конрад, "Сердце пітьми"

Інколи історія потрапляє в кадр у настільки концентрованому вигляді, що для розуміння логіки її розвитку більше дає аналіз одного зображення, аніж прочитання сотень сторінок архівних документів чи свідчень очевидців

Про це у своєму блозі на site.ua пише Андрій Стародуб, повідомляє UAINFO.org.

Так сталося зі світлиною британського репортера польського походження Кріса Ніденталя (Chris Niedenthal), зробленою першого дня (13 грудня 1981 року) воєнного стану (запроваджений керівництвом ПНР на чолі з генералом Войцехом Ярузельским для протидії опозиційним демократичним силам у країні).

На перший погляд – це не більше, ніж випадкова замальовка з вулиці. Відмінність якої від будь-якої буденної – у наявності групи військовослужбовців і бронетранспортера.

Але насправді в ній заховано безліч, сказати б, "гіперпосилань" на різні нюанси, які розширяють кадр далеко за межі варшавської вулиці та конкретного грудневого дня.

Читайте також: Сила долі: яким був воєнний стан у Польщі

На фото ми бачимо варшавський кінотеатр Moskwa (нині цієї будівлі вже немає, збереглися лише фігури левів, які стояли біля входу). Збудований в 1950 році він початково мав називатися Wieczór ("Вечір"). Однак це було б занадто легковажно для столиці "народної республіки".

Втім, попри свою лоялістську назву, кінотеатр "Москва" був одним із небагатьох місць у ПНР, де легально можна було дивитися новинки західного кінематографа. У грудні 1981 року там чшов фільм Френсіса Форда Копполи "Апокаліпсис сьогодні" (у польському прокаті – Czas Apokalipsy).

Польський глядач міг на власні очі побачити те, про що радянський мав змогу лише прочитати в розгромній рецензії в журналі "Искусство кино" (№6 за 1980). Серед іншого в ній ішлося про те, що звернення американських митців до образів із Одкровення Івана Богослова свідчить про те, що суперечності капіталістичного світу стали катастрофічними (тобто – що Захід не "загниває", а в буквальному сенсі перебуває "на краю погибелі").

Але фільм Копполи привертав увагу польської аудиторії не лише своєю напівзабороненістю та специфічною актуальністю (не складно було провести паралелі між війною США в Індокитаї та радянським вторгненням до Афганістану). Але й тим, що в основу його сценарію було покладено роман Джозефа Конрада (уродженця Бердичева Юзефа Теодора Конрада Коженьовського) (1857 – 1924) "Сердце пітьми". Події та головних героїв було в буквальному сенсі перенесено з Бельгійського Конго кінця XІX століття до В’єтнаму кінця 1960-х.

Читайте також: Ціна солідарності. Ми забули про один із найважливіших здобутків кінця минулого століття

Є на Ніденталевім знімкові й набагато ближчі відсилки – і географічно, і хронологічно.

Наприклад, біля будівлі стоїть бронетранспортер SKOT (Średni Kołowy Opancerzony Transporter) – спільний продукт оборонпому Чехословацької соціалістичної республіки та Польської Народної Республіки. Він мимоволі нагадує, що минуло всього 13 років від уторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини, а ситуація знову повторилася.

У вересні 1981-го відбулися найбільші після Другої світової війни радянські військові навчання "Запад-81", під час яких із-поміж іншого відпрацьовували й висадку десантів на території Польщі. Варшавський грудень 1981-го мав усі шанси стати "калькою" празького серпня 1968 року. Однак чи то керівництву ПНР удалося переконати Москву, що їм удасться опанувати ситуацію власними силами, чи то, можливо, "кремлівські старці" не зважилися посилювати конфронтацію із Заходом і розпочинати конфлікт на одній околиці зовнішньої імперії, маючи серйозні проблеми на іншій (в Афганістані).

Зрештою СРСР і його сателіти на той час потрапляли в усе більшу залежність від надходжень вільно конвертованої валюти. За яку доводилось імпортувати навіть продукти харчування, не згадуючи вже про предмети широкого вжитку, одяг і техніку. Це вже важко встановити достеменно, але люди (окрім солдатів) на світлині – одягнуті не у продукцію місцевої легкої промисловості. Та й радянська автівка "Жигулі", яка потрапила до кадру – всього лише версія застарілої на той час моделі Fiat-124, випущена на купленому в Італії заводі (це може бути й Fiat-125р, який виробляли в Польщі за італійською ліцензією).

Таким чином на одному фото із грудня 1981-го можна роздивитися цілу павутинку тріщинок, які на той час пішли зовнішнім муром СРСР.

Так само зараз, майже сорок років по тому, такі ж тріщини в новому зовнішньому контурі російської імперії можна зауважити на знімках із київського Майдану 2013-2014 років, нинішніх антилукашенківських протестів у Мінську, давніших мітингів у Кишиневі, Тбілісі чи Єревані.

Проте "втеча з кіно "Москви" для більшості пострадянських країн – триваліший і важчий процес, аніж це було для східноєвропейських країн – сателітів СРСР у 1980-х роках.


Іще одна Ніденталева світлина. Страйк на корабельні Леніна у Гданську. 1988 рік

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Андрій СТАРОДУБ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини