Після провалу проєкту "Новоросія" і "русского мира" московські ідеологи невпинно втілюють нові операції – від федералізації до спроб розвалу державності через народовладдя чи ще раніше озвучений концепт "нєсколько Украін"

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Ганна Гопко, повідомляє UAINFO.org.

Тому ми маємо відриватися від Московії. І це теж завдання політики майбутнього – в умовах наступу російської агентури, десакралізації інститутів влади та дискредитації держави сіяти енергійний оптимізм s віру в перемогу. Переграючи і російські сценарії, і олігархічні.

Чи готові ми до раптової відставки Зеленського? До міжнаціональних конфліктів, протестів, боротьби кланів на території РФ чи інших сценаріїв у Москві, як у часи розпаду Радянського Союзу? Чи мають політики відповіді на такі виклики майбутнього України?

Читайте також: Зеленський іще є, а з його епохою вже покінчено. Політичні підсумки року, що минає

Майбутнє належить тим, хто зуміє об’єднати Україну довкола національних цінностей та інтересів. Лідерство – це ще й готовність бути позаду майбутніх лідерів. Бо державотворення – це безперервний процес. І треба готувати наступників.

Дочекавшись свого Вашинґтона чи Голду Меїр, ми маємо знати, що не повинно бути вічних Тетчер. Політики роз’єднання, протиставлення, заганяння людей у штучний поділ країни Порошенка та Зеленського не створюють ґрунту для якісного середовища змін.

Замість популізму й електоральної інфантильності потрібні зрілість, відповідальність і вдячність. Це ті риси, які ми бачимо в добровольчо-волонтерському середовищі, у середовищі українських митців, які за останні роки якісно змінили культурний простір країни, у сфері ІТ, творчої індустрії, інженерії. У синергії із професійними порядними патріотичними політиками й управлінцями ці люди мають оновити політичний клас.

Читайте також: Головний підсумок року. Портников назвав визначальне запитання, на яке поки немає відповіді

Трансформуючи країну через реформи, ми повинні вже зараз дбати про культивування політиків нової якості – носіїв нової політичної традиції творення та розвитку державності, розбудови інституцій, праці на суспільне благо. Це можуть і повинні бути представники різних груп людей.

Як цього досягти? Постійним просвітництвом через мережування. Справжні державницьки орієнтовані змінотворці, які довели свою спроможність забезпечити вирішення проблем, розвиток і прогрес упродовж 2014–2020 років, об’єднуються з метою поширення досвіду та творення мереж.

Виховати, навчити, тренувати й об’єднати в "мережу мереж" людей, що можуть бути в різних політсилах (бо партії наразі слугують інструментом потрапляння в політику), у різного рівня місцевих радах, у державних установах, бізнесі тощо. Ми вже розпочали такий процес і вбачаємо свою місію саме в цьому – в довгострокових інвестиціях у людей як основу успіху України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube